Знайти у тексті подвоєння приголосних у наслідок збігу різних частин слова (префікс+корінь, корінь+суфікс…)
Сюжет повiстi "Тiнi забутих предкiв" Михайла Коцюбинського перегукується з трагедiєю Шекспiра. У них можна знайти чимало спiльних рис. Як Монтеккi й Капулеттi ворогують роди Палiйчукiв i Гутенюкiв. Як i в трагедiї "Ромео i Джульєтта", в сім’ях є дiти, якi кохають одне одного, - Iван i Марiчка. Давня ворожнеча родин стала на перешкодi щастю молодих.
У повiстi "Тiнi забутих предкiв" Iван гине через несилу перенести смерть коханої, Марiчка ж iде з життя випадково.
Дiти природи у своїх поглядах на свiт i у своєму коханнi цiлком вiдданi безпосереднiм душевним пориванням. I їхня фiзична близькiсть виглядає не розпустою, а зовсім природньо: "...все було так вiдколи свiт свiтом, що жодна нечиста думка не заслiпила їхні серця".
Гармонiя людини i природи - це та особливiсть, яку бачить Коцюбинський у "первiсному" життi гуцулiв. Почуття героїв сплiтаються в
Iвана чарiвну пiсню, яку Iван грає на флоярi, а Марiчка виспiвує. Музика дихає казковими образами диких гір, які засiває своєю чарiвністю.
Після смерті Марічки Палагна не може замiнити коханої Іванові. Час вiд часу туга за померлою вибиває парубка iз звичайного ритму життя. Навіть у святий вечiр вiн марить Марічкою на яву.
Тонкий психолог Коцюбинський показує через фантастичнi образи, як поступово змiнюється психiчний стан, як вiн врештi цiлком втрачає вiдчуття реальностi, як сприйняття казкової природи переходить в абсолютне марення, коли парубок зустрiчається iз чугайстром і іде на вірну смерть за нявкою.
Крутився вихор чорним веретеном і темінь фіолетово-зелена півнеба й півземлі заволокла.
На озеречку поверх льоду повиходила зелено-блакитна вода.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної,повної загальної середньої,професійно-технічної,вищої освіти.
То збоку вітер підкрадеться,то угамується і,прокотивши світло-зелену хвильку по траві,вляжеться.
Гей,ізгадайте,браття-вкраїнці, ким ми на світі бували,як волю нашу,волю народу ми всі гуртом рятували!
Тире:
Понад Дніпро гуде метро - і рибоньці не спиться.
Шпаки - це імітатори веселі.
Уяви,що твоє життя - це фільм про падіння літака.
Моє дитинство - дзеркало,у якому відображались небеса.
Зовнішній світ людини - Всесвіт,якому немає ані кінця,ані початку.