Ми всі живемо в суспільстві. Завжди нас оточують люди: рідні, друзі, колеги, сусіди, випадкові знайомі і зовсім незнайомі люди. Кожен з них має свою думку про певні предмети, події. Інколи думка інших може співпадати з твоєю, а інколи зовсім протилежна. Вихована людина, вміє вислухати думку іншого і поставитися до неї з повагою, проаналізувати, зробити певні висновки. Кожен має вирішувати сам на скільки в певній ситуації дослухатися до думки іншого. Наприклад: якщо ти консультуєшся з фахівцем, думаю до його думки варто дослухатися, але щоб впевнитися в чиїсь правоті можливо варто проконсультуватися з декількома фахівцями. Не варто звертати увагу на думку людей, які намагаються дати поради будь з якого приводу, хоч самі в цьому нічого не тямлять. Слід ігнорувати думку тих, хто тобі заздрить, дає ганебні поради, радить зробить безглузді вчинки. Завжди потрібно в житті прислухатися до себе.До своєї власної совісті, гідності. Чинити тільки так, щоб потім не було за себе соромно. Ніколи не втрачати людяності, поважати інших. Тоді і тебе почнуть поважати. Адже в народі кажуть: " Чини з іншими так, як хочеш щоб чинили з тобою.
Діалог на тему "Символіка українського народного костюма": - Привіт, Олесю. В тебе, випадково, немає вишиванки? - Привіт, Олю. Звичайно є. - Чи можу я в тебе взяти на один день? У нас у школі завтра свято народних костюмів України. А я не маю вдома нічого українського. - Так, звичайно. Це дуже цікаве свято. Я кілька тижнів вивчала історію українського вбрання. Стегновий одяг мене приваблює найбільше. Якщо тобі треба, я можу і його дати. - А що це означає? - Це така смугаста спідниця, що була поширена на Львівщині. Кожен регіон мав свій особливий поясний одяг. Для жінок це були запаска, фартух, плахта. - А про що ще ти знаєш? - Загалом українці вдягались спочатку в натільний одяг (це такі прості сорочки), потім вдягали нагрудний одяг. Був і верхній одяг, що виготовлявся переважно з овечої шкури. Якщо хочеш, ходімо в гості до мене, я тобі все покажу на малюнках з книги. - Супер! Ходімо!
