Ружба — це достатку рiч, сварка — вороговi свято. Друзiв сто — i мало ïх. Ворог — i один — багато. Д. Бiлоус. У будинку людського щастя дружба зводить стiни, а любов утворює купол. У цих словах К. Пруткова образно визначена роль дружби в людських стосунках. Нинi, коли час збiгає надзвичайно швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не вистачає часу для спiлкування, а телебачення подекуди замiнює людське спiлкування — чи актуальнi питання глибоких, вiдданих дружнiх взаємин? Чи не замiщуються цi вiдносини поверховими приятельськими, якi засновуються на спiльностi справ i вiдпочинку? Дружба ушляхетнює життя, ïï шанували та возвеличували мислителi давнини. Дружба, в оцiнцi Аристотеля, — найнеобхiднiше для життя: адже нiхто не волiє жити без друзiв, навiть якби вiн мав усi iншi багатства. Далi вiн роз'яснював: Дружба ле тiльки неоцiненна, а й прекрасна — ми уславлюємо I того, хто любить своïх друзiв, мати багато друзiв — це чудово, а деяким навiть ! здається, що бути хорошою людиною i другом — це одне й те саме.Надзвичайно високо оцiнюється дружба в украïнськiй культурi й ментальностi. Розкриваючи велику силу дружби, Григорiй Сковорода наводить слова Плутарха: Дружба, супроводжуючи життя, не тiльки додає втiхи й чарiвностi свiтлим його сторонам, а й зменшує страждання, i Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб все було радiсним, приємним i милим, коли друг поруч i разом iз вами втiшається. I як би пiдлесник не кував лихо, використовуючи насолоди i приємностi, треба знати, що вiн нiчого радiсного не вносить у дружбу.Сковорода навчав бути обачливим у виборi друзiв. Звичайно, час вносить своï корективи, але такi поняття, як дружба, любов завжди залишатимуться найвищими цiнностями. Вони являють собою якийсь таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюють життя радiстю спiлкування, взаєморозумiння, емоцiйно збагачують його. ”' У психологiï поняття дружба визначається як стiйкi iндивiдуально-вибiрковi мiжособистiснi вiдносини, якi характеризують взаємну прихильнiсть ïх учасникiв, взаємнi очiкування вiдповiдних почуттiв та вiддання переваги. Розвиток дружби передбачає слiдування ïï неписаному кодексу, що стверджує необхiднiсть взаєморозумiння, вiдвертостi та щиростi. Вона передбачає довiрливiсть, активну взаємодо взаємний iнтерес до справ та переживань iншого, щирiсть та безкорисливiсть почуттiв. Серйознi порушення кодексу дружби ведуть до ïï припинення, або до поверхових приятельських стосункiв, або навiть до перетворення дружби у ïï проз и лежнiсть — ворожiсть. Найбiльшоï iнтенсивностi досягає дружба в юнацькi роки та в перiод ранньоï зрiлостi, коли вiдзначається виняткова значущiсть вiдносин iз друзями, найбiльша частота зустрiчей i найбiльший обсяг спiльно проведеного часу. При цьому вiдносини мiж друзями наповненi глибоким емоцiйним змiстом i часто зберiгаються протягом усього життя. Дружба виступає iнодi своєрiдною формою психотерапiï. Вона дозволяє висловити потаємнi почуття, якi переповнюють людину, та знайти пiдтримку тих, хто подiляє ïï думки. Для мене друзi мають дуже велике значення. Це найдорожчi люди пiсля батькiв. З ними я завжди можу бути вiдвертим. Разом iз друзями я швидше знаходжу розв'язання будь-якоï проблеми, з ними легше виконувати усiляку роботу, радiснiше проводити вiльний час. Я цiную своïх друзiв, намагаюся не сваритися з ними й допомагати ïм завжди, коли виникає потреба. Тож справдi, як стверджує украïнське прислiв'я, людина без друзiв — що дерево без корiння.
Завдання 1. Морфологія – це: В) розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови;
Завдання 2. Буква и пишеться в усіх словах рядка: Б) чИстота, щИрий, хИтрий.
Завдання 3. Вставне слово в реченні (Від морозу, ЗДАВАЛОСЯ), захололо не лише повітря, а й вітер) означає: В) невпевненість.
Завдання 4. Числівник відповідає на питання: Г) котрий? скільки?
Завдання 5. Спільнокореневі слова є в рядку: Б) день, буденний, щоденник.
Завдання 6. Відповідність між словами обох колонок: 1. Летовище. - б) аеродром; 2. Наплічник. - в) рюкзак; 3. Закінчення. - д) флексія; 4. Вертоліт. - г) гелікоптер.
Завдання 7. Відповідність між словами та їх звуковим складом: 1.В᾽юн, Ярослав, арф᾽яр, щастя. - б) звуків більше, ніж букв, в усіх словах рядка 2.Тьмяний, роздоріжжя, ллються, нетто. - г) звуків менше, ніж букв, в усіх словах рядка 3.Крайка, ясність, буряк, прийом. - а) кількість букв відповідає кількості звуків 4. Юнкер, майка, п᾽ять, майбуття. - е) звук [й] є в усіх словах рядка.
Завдання 8. Відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченнями: 1. Скринька Пандори. - б) вмістилище зла, лиховісний дар 2. Гордіїв вузол. - а) складне переплетення обставин 3. Дамоклів меч. - д) постійна небезпека 4. Пташине молоко. - в) межа, вершина всіх бажань
Завдання 9. Відповідність займенника і розряду за значенням: 1. Котрий, чий, скільки - г) відносні 2. Стільки, такий, той - б) вказівні 3. Ніякий, ніхто, нічий - д) заперечні 4. Хто? Що? Який? - в) питальні
Завдання 10. Утворені словосполучення зі слів лівої і правої колонок: 1. Пишався + б) мною 2. Сміявся + в) з мене 3. Пробачив + д) мені 4. Дивився + а) на мене
Завдання 11. Відповідність між формами дієслова й наведеними прикладами: 1. Інфінітив. - в) підіймати 2. Особова форма. - а) мрячить 3. Дієприкметник. - д) оповитий 4. Дієприслівник. - г) забувши
Завдання 12. Вид односкладних речень: 1. Означено-особове. - г) Лупайте сю скалу! 2. Неозначено-особове. - д) Весілля справляли по-старосвітському. 3. Узагальнено-особове. - в) Більше роби та менше говори. 4. Називне. - б) Пахощі весняного лугу.
Завдання 13. Відповідність значення вставного слова і приклада: 1. Невпевненість. - г) |Може|, то птахи приносять на своїх крилах весну? 2. Джерело інформації. - б) Кімната, |за його свідченням|, була просторою. 3. Активізація уваги. - а) А завтра у мене, |знаєш|, важливі справи в місті. 4. Емоційна оцінка. - д) |Як на лихо|, потяга на станції вже не було.
Завдання 14. Відповідність між реченнями й назвами відокремлених членів, якими ускладнено ці речення. 1.Обставина: в) Який шумливий світ там, |за вікном|! 2. Додаток: д) Усі прийшли на заняття, |за винятком двох чергових|. 3. Означення: а) Божий світ, |оповитий красою|, задрімав у легенькому сні. 4. Прикладка (різновид означення): г) Осінь, |найкраща пора|, пахла з усіх підвід.
Завдання 15. Відповідність між реченнями та пунктограмами. 1. Кома при відокремлених обставинах: в) Біліє лілея серед ряски, |ваблячи око своєю дивовижною чистотою|…(О. Гончар). 2. Кома при відокремлених додатках: г) Ніхто з живих істот, |крім людини|, не піде на смертельний ризик в ім’я істини (Р. Іваничук). 3. Кома при уточнюючих членах речення: д) У жнива, |у день жаркий|, |після косовиці|, ми збирали колоски стиглої пшениці (В. Шевчук) 4. Кома при порівняльному звороті у реченні: б) Стрічаю дощ, |як сина| (І. Жиленко).
Завдання 16. Антоніми до поданих слів: моральний – аморальний, емігрант – іммігрант, гармонія – дисгармонія.
Завдання 17. Форма орудного відмінка від поданих числівників: шістдесят чотири – шістдесятьма чотирма, дев'яносто п’ять - дев'яноста п’ятьма.
Завдання 18. Сполучники: незважаючи на те що, немовби, начебто.
сто — i мало ïх. Ворог — i один — багато. Д.
Бiлоус. У будинку людського щастя дружба зводить стiни, а любов
утворює купол. У цих словах К. Пруткова образно визначена роль
дружби в людських стосунках. Нинi, коли час збiгає надзвичайно
швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не
вистачає часу для спiлкування, а телебачення подекуди
замiнює людське спiлкування — чи актуальнi питання глибоких,
вiдданих дружнiх взаємин? Чи не замiщуються цi вiдносини
поверховими приятельськими, якi засновуються на спiльностi справ i
вiдпочинку? Дружба ушляхетнює життя, ïï шанували та
возвеличували мислителi давнини. Дружба, в оцiнцi Аристотеля, —
найнеобхiднiше для життя: адже нiхто не волiє жити без друзiв,
навiть якби вiн мав усi iншi багатства. Далi вiн роз'яснював:
Дружба ле тiльки неоцiненна, а й прекрасна — ми уславлюємо I того, хто любить своïх друзiв, мати багато друзiв — це чудово, а деяким навiть ! здається, що бути хорошою людиною i другом — це одне й те саме.Надзвичайно високо оцiнюється дружба в украïнськiй культурi й ментальностi. Розкриваючи велику силу дружби, Григорiй Сковорода наводить слова Плутарха:
Дружба, супроводжуючи життя, не тiльки додає втiхи й чарiвностi свiтлим його сторонам, а й зменшує страждання, i Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб все було радiсним, приємним i милим, коли друг поруч i разом iз вами втiшається. I як би пiдлесник не кував лихо, використовуючи насолоди i приємностi, треба знати, що вiн нiчого радiсного не вносить у дружбу.Сковорода навчав бути обачливим у виборi друзiв. Звичайно, час вносить своï корективи, але такi поняття, як дружба, любов завжди залишатимуться найвищими цiнностями. Вони являють собою якийсь таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюють життя радiстю спiлкування, взаєморозумiння, емоцiйно збагачують його. ”' У психологiï поняття дружба визначається як стiйкi iндивiдуально-вибiрковi мiжособистiснi вiдносини, якi характеризують взаємну прихильнiсть ïх учасникiв, взаємнi очiкування вiдповiдних почуттiв та вiддання переваги. Розвиток дружби передбачає слiдування ïï неписаному кодексу, що стверджує необхiднiсть взаєморозумiння, вiдвертостi та щиростi. Вона передбачає довiрливiсть, активну взаємодо взаємний iнтерес до справ та переживань iншого, щирiсть та безкорисливiсть почуттiв. Серйознi порушення кодексу дружби ведуть до ïï припинення, або до поверхових приятельських стосункiв, або навiть до перетворення дружби у ïï проз и лежнiсть — ворожiсть. Найбiльшоï iнтенсивностi досягає дружба в юнацькi роки та в перiод ранньоï зрiлостi, коли вiдзначається виняткова значущiсть вiдносин iз друзями, найбiльша частота зустрiчей i найбiльший обсяг спiльно проведеного часу. При цьому вiдносини мiж друзями наповненi глибоким емоцiйним змiстом i часто зберiгаються протягом усього життя.
Дружба виступає iнодi своєрiдною формою психотерапiï.
Вона дозволяє висловити потаємнi почуття, якi переповнюють
людину, та знайти пiдтримку тих, хто подiляє ïï думки.
Для мене друзi мають дуже велике значення. Це найдорожчi люди пiсля
батькiв. З ними я завжди можу бути вiдвертим. Разом iз друзями я швидше
знаходжу розв'язання будь-якоï проблеми, з ними легше виконувати
усiляку роботу, радiснiше проводити вiльний час. Я цiную своïх
друзiв, намагаюся не сваритися з ними й допомагати ïм завжди, коли
виникає потреба. Тож справдi, як стверджує украïнське
прислiв'я, людина без друзiв — що дерево без корiння.