Відповідь:
- Привіт!
- Привіт!
- Як справи?
- Чудово , а ти як?
- Чесно кажучи, не дуже, ніби встав не з тієї ноги вранці.
- Що трапилось?
- Та нічого особливого, не звертай уваги.
- Як це не звертай уваги, що трапилось, чого як засватаний?
- Мені на вихідних доведеться сидіти з братом.
- Це ж добре, я люблю дітей.
- Я теж, але саме в цей час ми з моїм другом повинні були завтра гуляти.
- Прогулянки з друзями для тебе важливіші за молодшого брата?
- Ти говориш як мій тато. Зрозумій, що я не хочу проводити з ним цілі вихідні,
для мене це як сізіфова праця.
- Не сумуй, це дасть тобі прокладати першу борозну в навчанні житі з дітьми.
- Можливо ти правий.
- Звичайно, я знаю, про що кажу. Більше того, ти ніби збираєшся стати у
майбутньому вчителем у школі?
- Так, але який сенс в цьому?
- Щоб любити їх та краще спілкуватися з дітьми, що полегшить тобі їх навчати.
І зрештою, вони стануть як з голочки після останнього дзвоника.
- Ти переконав мене, не хочеться щоб, вони були як на живу нитку, я буду
сидіти з братом на вихідних.
- Гаразд, але я хочу тобі дещо запропонувати.
- Що?
- Може, ми підемо до музею цими днями. Я чув, що у нас відкрився музей
космонавтики.
- Так, я також чув про це, і я думаю, що це буде цікаво.
- То ти теж зі мною підеш?
- Я завжди багатів думкою побувати у цьому музеї, але ні.
- Чому?
- Не забувай, я повинен сидіти з сестрою у вихідні, в інші дні я не зможу піти.
- Не бачу проблеми, ти можеш взяти з собою брата. Думаю, так буде навіть
цікавіше.
- Тож домовились?
- Так, вибач, але мені потрібно зараз йти.
- Звичайно, до зустрічі!
- До зустрічі!
Пояснення:
Числі́вник — самостійна частина мови, що позначає кількість предметів або їхній порядок при лічбі та відповідає на питання скільки?, котрий? ń̥
Числівники за значенням поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні бувають збірні, дробові, неозначено-кількісні і власне кількісні.
Українські числівники змінюються за відмінками, деякі — за родами та числами.
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні числівники означають одне число або кількість і відповідають на питання «скільки?» (три, одинадцять, тридцять чотири, семеро, три восьмих). Питомою ознакою кількісних числівників є те, що більшість з них (за винятком слів один, тисяча, мільйон і вище) не мають числа і родових форм. Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі та відповідають на питання «котрий?», «котра?», «котре?», «котрі?» (третій, одинадцята, тридцять четверте, двадцяті). З граматичного погляду, порядкові числівники ближчі до прикметників і мають спільну з ними словозміну.