З кожним днем стає холодніше. Сонце світить , але не гріє. За день земля не встигає нагріватися . Дні стають коротшими , а ночі довші . Рано темніє. Листя на деревах жовтіє і опадає . Вся земля усипана опалим листям. Рідшають верхівки дерев. Не чути співу птахів. Висохла трава . Зів'яли квіти. Небо часто покривається темними хмарами . Йдуть холодні косі дощі . Дме різкий , пронизливий вітер . Зібраний врожай у садах і городах . На полях пусто . Тільки подекуди зеленіють сходи озимини . Все нагадує про те , що прийшла осінь .
У столиці Мовної країни жили літери. А називалося місто - Абетка.
Голосних літер було менше, ніж приголосних, тому вони жили ближче до центру міста.
Приголосні - дзвінкі і глухі, шиплячі і носові жили трішечки далі.
Дзвінкі і глухі літери, що мали пару, влаштувались повз дорогу. Б навпроти П, З через дорогу від С...
Решта, без пари дзвінких облаштувалися позаду. Л, М, Н, В, Р та Й запросили біля себе і Ф пожити, щоб їй сумно не було. Але та відмовилась, вона ж глуха, між дзвінкими їй буде не по собі.
Але в Абетці ніколи не було сварок.
Поки...
У місті була величезна бібліотека, де було безліч цікавих книжок.
Літера А, яка очолювала Абетку якось прочитала про звуки.
"Це ж треба, - подумала А,- виявляється, що і без літер Ї, Я, Є, Ц, Щ можна нормально спілкуватися. А що, якщо їм трохи відпочити?"
А зібрала всі літери на збори.
- Послухайте, виявляється, деякі звуки відрізняються від літер. Я, Ї, Ю, Є, Ц, Щ можна замінити.
- Як це? - перелякалися вказані літери. - Ми потрібні Абетці?
- Ви не так мене зрозуміли, - продовжила А. - Я лише хочу, щоб ви трохи відпочили, поки ми проведемо експеримент - поживемо два дні без вашої участі.
Літери погодились.
Вони зібралися й поїхали у гості до цифр у Математику.
А в Абетці почався справжній переполох. Літери Й, А, І, У, Е, Т, С, Ч, Ш мали у кілька разів більше роботи.
Коли повернулися відпочивші гості Математики, вони просто не пізнавали своїх сусідів-літер - ті були дуже втомлені.
А відразу ж вийшла назустріч прибувшим:
- Дорогі літери. Експеримент був невдалим, до без вас нам так важко.
Відтоді всі літери Абетки завжди дружно працювали
В. Еллан писав , що: "П.Г. Тичина -краса і гордість нової укр.поезії"