Синтаксичний розбір складних речень
1.Тепер Андрійко, пильно розглядаючи місцевість, думає про маму.
2.Хто серця чистого добро плугами кривди переоре?
3.Із садочка красно пахощами віє.
4.Коли почую твій співучий голос і легкий сміх навколо забринить, мені
здається: серед поля колос гойдається і пташка десь дзвенить.
Р.в.-ста сімох, сто сьомих, дві тисячі триста сімдесят чьотирьох, дві тисячі триста сімдесят четвертого
Д.в.-ста сімом, сто сьомим, дві тисячі триста сімдесят чотирьом, дві тисячі триста сімдесят четвертим
Зн.в.-сто сім, сто сьомого, дві тисячі триста сімдесят чотири, дві тисячі триста сімдесят четвертого.
Ор.в.- сто сімома, сто сьомим, дві тисячі триста сімдесят чорьма, дві тисячі триста сімдесят четвертим
М.в.- на ста сімох, на сто сьомих, на дві тисячі триста сімдесят чотирьох, на дві тисячі триста сімдесят четвертому