Все ж таки, іди ж но, коли б то, так от, там би, отакий то, важкий таки, як от, нехай складає, учився б, почав би, хто зна скільки, ти ж, аби де, ні коли, щось, слід бо, таки тут, слухай но
Осінь - красива пора року.А яке восени небо!Я дуже люблю осінь, я сприймаю її як свято, тому намагаюся наповнити восени свій будинок, щоб моє святковий настрій передався всій моїй родині. У моїй кімнаті на столі обов'язково з'являється букет осінніх червоно-жовто-зеленого листя, а поруч - композиція з найкрасивіших осінніх мешканців городу й саду.Ви скажете, що пізній осінній ландшафт набагато менш привабливий з усіма своїми дощами, брудом та бездоріжжям? Але і цей період мені здається по-своєму гарним. Трудівниця-природа немов влаштовує генеральне прибирання перед тим, як застелити все навколо свіжими білими хрусткими простирадлами і скатертинами зі снігу. Це буде взимку, а поки потрібно гарненько все відмити, вимести вітром сміття, сухе листя і гілки, підготувати землю до зими. Так, не завжди генеральне прибирання виглядає естетично, але зате результат її вище всяких похвал.
За вікном тихо мете хуртелиця, примусивши всіх людей сховатися у будинках.
Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене дієприсл. зворотом.
За вікном - обставина, тихо - обставина, мете - присудок, хуртелиця - підмет, "примусивши..." - обставина.
Складне:
(1) Защебетав соловейко - (2) пішла луна гаєм.
Розповідне, неокличне, складне, безсполучникове.
1. Просте, двоскладне, непоширене, повне, неускладнене.
2. Просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.
Защебетав - присудок, соловейко - підмет, пішла - присудок, луна - підмет, гаєм - обставина.
Схема: [ ] - [ ].