Завдання: Слова передати звукописом (фонетичною транскрипцією).
агентство - [аген-ство];
анекдот – [анеиґдóт],
артистці – [арти́с'ц'і]
Аюдаг – [айудáг],
безперечно – [беиспеирéчно]
берешся - [беирес’:а] - у вимові близькі звуки вимовляються як один подовжений звук;
бігти – [б’íгти],
білий [б'ілий];
бінокль - [б’інóкл']
боротьба – [бород'ба] - глухий звук перед дзвінким переходить у парний дзвінкий внаслідок уподібнення;
братство – [брáцтво]
братський - [брац’кий]
братчик – [брач:ик]
Бур'ян - [бурйан],
бюро - [б’уро],
верткі [вертк'і];
віджити [в’іджити] — 7 б., 7 зв.;
Вінниця - [в’ін:иц’а],
вітер [в'ітер];
вітчизна - [в’іч:йзна]
вогко - [вóхко],
вокзал – [воґзá;л] - Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких;
впав - [ўпáў] - "в" розташоване в кінці слова після голосного;
вчишся [учйс':а];
вчиться [учйц':а];
вчора - [ўчóра] - "в" стоїсть на початку слова перед приголосним;
в'юн - [вйун];
Гіллячки - [г’іл’:ачки],
гірко - [г’ірко],
гірський [г'ірс'кий];
Голубити -
давнє [давн'е];
дай - [дáĭ]
двічі - [дв'іч'і];
джміль - - 6 б., 4 зв.;
джерельна [джеирел’на]. У слові 8 звуків, які позначаються на письмі 10 буквами;
дзвін [дзв'ін];
дзвоник - [дзвóниек],
дзвякнути [дзв'акнути];
дзеркальце [дзеркал'це] - 10 букв, 8 звуків
директор [диеректор];
Дніпро - [дн’іпро],
дьогтю – [д'óхт'у];
єдність [йед'н'іс'т'];
Єреван – [йеревáн];
живе - [жиевé];
життя - [жит'т'а];
завірюха - [зав’ір’уха],
заводський [заводз'кий];
завтра - [зáўтра] - "в" - всередині слова після голосного перед приголосним;
Задзеленчить - [задзеи ле ин’чит’],
Закарпаття - [закарпат’:а],
Заєць - [зайец’],
заїзд – [зáйізд];
зарісши – [зáр'іш:и]
збіжжя [зб'іж':а];
збір [зб'ір];
звір [з'в'ір];
звістка - [зв'істка];
з джурою – [жд͡жýройу]
здоров'я – [здорóвйа],
Здоров'я - [здоровйа],
земля [земл'а];
зжати – [ж:áти]
З'їжджати - [зйіжджати],
зозуля [зоузул'а]
зоря - [зор’á]
з чим – [шчим]
зшити - [ш:ити]
Зяблик - [з’аблиек],
З'ясування - [зйасуван’:а],
ім'я - [імйа],
іній [ин'ій];
інколи [инколи];
інший [инший]
іржа [иржа],
ірій [ир'ій]
їжак – [йіжáк];
Їжак - [йіжак],
кар'єра - [карйера];
квочці – [квó ц':і]
кігті – [к’íхт'і],
Київ - [кийів] — 4 б., 5 зв.;
Київщина - [кийівшчиена],
кладка – [клáдка],
кожух [коужух]
кореспондентський – [кореиспондéн'с'киĭ];
коротший [корочший];
косуля - [коусýл'а];
кров'ю - [кровйу];
крюк - [кр'ук];
кузня [куз’н’а] - попередній приголосний стає м’яким або пом’якшеним під впливом наступного, внаслідок уподібнення;
ларьок - [лар'ок];
легко [лéхко]
літо [л'іто];
люди [л'уди];
людство - [л’уцтво]
Львів - [л’в’ів],
льон - [л'он];
льотчик [л'оч:ик];
майбутній [майбуґн'ій];
малюють- [мал'ýйут'];
матір'ю - [мат'ірйу];
маяк – [майáк],
менші [менш'і];
мережці – [меирéз'ц'і]
милуєшся - [миелуйес’:а]
могти – [могти́].
мої - [мой'і]
молодший [молоджший];
молотьба – [молод'бá] - Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких
Мольєр – [мол'йéр]
М'якість - [мйак’іс’т’],
навчиться - [навчиц’:а];
надія |над'ійа];
невістці - [неив'іс'ц'і]— невістчин [неив'ішчин]
невістчин – [неив’íшчиен]
не скалічся – [не скал'íц'с'а]
нігті - [н'íхт'і]
Ніч - [н’іч],
ніччю [н'іч':у];
носиться – [нóсиец':а
Осінній - [ос’ін’:ій],
отже - [óд͡жe] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [д͡ж] - букв у цьому слові – 4, а звуків – 3;
Павутиння - [павутин:’а],
палкі - [палк'і];
піддашшя [п'ід:аш':а];
пісня [п’іс’н’а] - попередній приголосний стає м’яким або пом’якшеним під впливом наступного, внаслідок уподібнення;
плющ - [пл'ушч];
Пирогоща – [пирогóшча];
писати - [пиесáти]
повернутися -
подяка - [под'ака]
Пояснення - [пойаснеин’:а],
праця [прац'а];
президентський [президен'с'кий];
Приєднання - [прие йеднан’:а],
Приязнь - [прийаз’н’],
прóз'ба] - глухий звук перед дзвінким переходить у парний дзвінкий внаслідок уподібнення;
П'ятниця - [пйатниц’а],
п'ять - [пйат'];
рай - можна транскрибувати і так: [рай], і так [раj];
робишся – [рóбиес':а]
розважся – [розвáз'с'а]
розсада - [росада];
розчин - [рожчин]; ромашці – [ромáс'ц'і];
Рум'янець - [румйане иц’],
рюкзак – [р’уґзáк];
ряд - [р'ад];
рясно - [р’áсно],
свій - [св'ій];
світ [с'в'іт];
свято [с'в'ато];
сміх [с'м'іх];
сніг [с'н'іг];
село - [сеилó]
сердиться - [сердиец’:а] - у вимові близькі звуки вимовляються як один подовжений звук;
синиця - [сиeни́ц'а],
Сіль - [с’ і л’],
Сім - [с’ім]
солов'ї [соловйі];
сонячний - [сон’ашний];
Я -народилася в Україні. Ця держава вільна і незалежна, а ще донедавна вона була складовою великої держави - Радянського Союзу. Я не знаю, як було жити у тій державі, але я твердо впевнений, що краще мати невелику, але власну Батьківщину.
Історичні корені Україні сягають давніх часів. На наш народ відомий свою неподоланністю та незнищенністю, великою і могутньою державою - Київською Руссю; Запорозькою Січчю.
Я гордий, що живу у цій країні. Вона ще молода, але ініціативна, вона має розумних синів, які піднімуть її.
Наше суспільство потребує громадянина освіченого, активного, який вміє жити і працювати в умовах демократизації, в обстановці зростаючої і економічної відповідальності, який уміє встановлювати контакти з іншими людьми, орієнтуватися в ситуаціях, що склалися, швидко адаптуватися до нових умов.
Найважливішою складовою громадянської свідомості є моральність особистості. Це такі гуманістичні риси, як єдність національних і загальнолюдських цінностей: доброта, увага, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, повага, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до своїх батьків, роду. Названі якості визначають культуру поведінки особистості.
Культура поведінки виражає, з одного боку, моральні вимоги суспільства, закріплені в нормах, принципах, ідеалах закону, а з іншого - засвоєння положень, що спрямовують, регулюють і контролюють вчинки та дії людини.
Вибір України пов'язаний з демократичними орієнтирами, ми повинні мати чіткі уявлення про наші обов'язки та права, знати суть громадянського суспільства, його специфічні риси, закономірності розвитку.
На мою думку, дуже важливо, щоб кожен розумів необхідність праці, трудової активності, ініціативи, підприємництва. Важливо, щоб держава надавала підтримку нам, молодим, допомагала реалізувати наші мрії. Ми готові до соціальної творчості як умови соціальної адаптації, до конкуренції й самореалізації в ринкових відносинах.
Маємо надію сприяти захисту усіх верств населення, розвиткові соціальних програм, захисту дитинства. Треба створити такі умови, щоб кожна дитинка посміхалася не лише на свята, але постійно, щодня.
Ніхто краще не зрозуміє один одного, ніж мати і дитина. Тож ми - діти України, її надія і майбутнє, будемо будувати демократичну, економічно розвинену державу. У на все попереду, нас чекають великі звершення.
1)Не дивлячись на те що мені іноді нудно я все одно найду що можна зробити . 2)Не зважаючи на деяких дітей, що мене ображають я не звертаю на них уваги. 3)Мені мама не дозволяє відчиняти двері не відомим людям . 4) Ми з моєю подругою дивились як треба відкривати банку з ананасами . 5) Розгортати блокнот та в ньому малювати це дуже цікаво.
6) Розплющювати пластилін , а потім робити гарні вироби для школи .
7)На протязі цієї весни ми з моєю сім'єю поїдемо до села .8) Протягом цьошо року я багато чого дізналась у школі.