1. Приїжджати – [при(е)йіж:ати] (*е пишеться верхнім індексом )
2. Наголос над буквою та звуком а.
3. При-їж- джа-ти [при(е) / йі / ж:а/ти]--- 4 склади , всі відкриті, третій наголошений.
4. 10 букв, 9 звуків. Буква ї позначає два звуки [й] та [і]. Буквосполучення ждж позначає один подовжений звук [ж:]
5. Голосні звуки: [и(е)], [і], [а].
6. Приголосні звуки: [п], [р], [й], [ж], [т] :
[п] — шумний, губний, глухий, твердий;
[р] — сонорний, передньоязиковий, твердий;
[й] — сонорний, середньоязиковий, м’який;
[ж] — шумний, передньоязиковий, дзвінкий, шиплячий, твердий;
[т] – шумний, передньоязиковий, глухий, твердий.
7. Звук [и] у першому складі у слабкій ненаголошеній позиції наближається до [е]. Правопис ненаголошеного [и] у першому складі : префікс при- завжди пишеться и.
Повага до старших не є якимось ритуалом, що повторюється тільки декілька разів на рік. Ми повинні підтримувати її кожен день. Я не маю на увазі, що треба твердити своїм батькам, бабусям та дідусям, що ми їх поважаємо, адже слова - це тільки слова. А слова треба підкріплювати діями. Зовсім не важко поступитись місцем у трамваї чи тролейбусі. Але це вже і є знак поваги до старших. Постояти зовсім не важко, а от бабусі посидіти приємно буде. Окрім цього, треба завжди бути ввічливими. Якщо хочеться щось попросити, треба сказати "будь ласка", а коли отримуєш те, що хотів, треба подякувати. Не можна підвищувати голос на дорослих. Усі ці правила прості, і їх не так вже і багато, тому я вважаю, що саме так має поводитись кожен.