1. Прочитайте речення, випишіть дієслова з виділеними іменниками з прийменниками, поставте до них питання і скажіть, на що вони вказують.
Стежка звивалась у високій траві попід насипом. У підхмарних чорних глибинах моторошно гуляли прожектори. На сході лягла по обрію величезна оранжева смуга. На світанку Будапештське шосе було вже загачене гарматами. Маковейчик, оглянувшись, мало не крикнув з несподіванки (3 творів О. Гончара
2. Невеличке і чепурненьке, простяглося село Меркуші поміж рівним полем і широкими луками. (означення відділені від означуваного слова іншим членом речення, ставиться кома).
3. Полини, приголублені ранковим сонцем, погойдувалися та сріблились. (означення стоїть після означуваного слова, ставиться кома).
4. Продовжуючи йти швидко, він внутрішньо уповільнив ходу, затриманий незвично синіми стовбурами дерев, опушених снігом. (означення стосується особового займенника, ставиться кома)
5. Тільки димарі, обмиті лихою годиною, напівзруйновані, стояли, як німі свідки нещастя. (означення стоїть після означуваного слова, ставиться кома).
На письмі відокремлені означення, як правило, виділяються комами. Якщо відокремлене означення має виразне експресивне значення, воно може виділятися за до тире.