Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий
Я дуже люблю слухати українську музику. Мені вчителька казала, що наша мова дуже милозвучна і на другому місці. Я цим пишаюсь і хочу більше довідатися про українських пісень. На уроці музичного мистецтва ми співаємо тільки на українській мові, але слухаємо і на інших мовах пісні, вони мені теж дуже подобаються, але більш я вражена українською. Я вивчила вже декілька пісень і співаю, колі є вільний час. Вивчила декілька віршів Тараса Шевченка і теж я собі розповідаю. Музика-це так круто, особливо, коли слухаєш її на рідній мові. Надо было точно указывать песню, или просто описать, как я сделала.
шкідливий, більш шкідливий, найшкідливіший.
низький, нижчий, найнижчий