1. Українське поспільство, |поборене у класовій боротьбі|, |з ярмом панщизняної неволі на шиї|, тягло свою долю з глухим ремством.(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене дієприкметниковим зворотом, друге (неузгоджене) – іменником із залежними словами)
2. Він йшов у ярмі, |скорившись силі|, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...
3. Старше покоління, |свідок іншого життя|, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, |піднятої в оборону народних і людських прав|.
(відокремлена прикладка та відокремлене узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом)
4. Пісня волі, |споетизованої, /може/, в дні лихоліття|, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, |скованих на людей людьми|.
"Мовний портрет сучасної молоді" Зараз, у наш час мало хто із молоді розмовляє повністю українською мовою. Давайте, подумаємо над причиною цього! По-перше, сучасні діти вважають, що розмовляти російською мовою круто тому, що цією мовою розмовляють всі їхні друзі. Але потрібно показати приклад, того, що ти розмовляєш українською мовою і що це набагато краще. По-друге, діти беруть приклад не тільки з друзів, а з дорослих також, тому краще, щоб і дорослі долучилися до української мови. Мовний портрет нашої молоді такий: всі розмовляють не нашою державною, милозвучною, співучою мовою, а російською. Багато хто розмовляє і на тій, і на тій мові тому, що їм не вистачає словникового запасу двох мов. Тому робимо висновки! Давайте, поновимо нашу державну мову, адже вона така милозвучно та красива!
1. Українське поспільство, |поборене у класовій боротьбі|, |з ярмом панщизняної неволі на шиї|, тягло свою долю з глухим ремством.(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене дієприкметниковим зворотом, друге (неузгоджене) – іменником із залежними словами)
2. Він йшов у ярмі, |скорившись силі|, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...
(відокремлена обставина дії, виражене дієприслівниковим зворотом)
3. Старше покоління, |свідок іншого життя|, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, |піднятої в оборону народних і людських прав|.
(відокремлена прикладка та відокремлене узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом)
4. Пісня волі, |споетизованої, /може/, в дні лихоліття|, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, |скованих на людей людьми|.
(відокремлені узгоджені означення, виражені дієприкметниковим зворотом)
5. На широкі бессарабські степи, |вільні|, |без пана й панщини|, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі...
(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене одиночним прикметником, друге неузгоджене – іменниками з прийменником)
6. На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови, |справжні облави|, |як на вовка або ведмедя|.
(відокремлена прикладка і порівняльний зворот)