рідна мова - не полова : її за вітром не розвієш
бабиних груш не руш : свої тряси і бабі неси
замкнув вовка межи вівці - нехай тюрму знає
живемо, як сорока на тину - хто не йде - сполохне
добре бідному : од багатства голова не болить
Бідний і на тім світі на панів робитиме: пани в котлі кипітимуть, а бідняк дрова носитиме
Добре найнявся: дають рано води, а ввечері пити
Любов – не пожежа: займеться – не погасиш.
Зовиця – як синиця: вона все хвостом вертить.
Брати – що коти: вони погризуться і помиряться
Говори до гори, гора горою : вона стоїть собі в спокою.
У старого голова, як решето: багато було, та висіялось.
Наговорила: на осиці кислиці, а на вербі груші
Така господиня: на три городи – одна диня
Ото ткач: нитка рветься, а він в плач.
Объяснение:
Объяснение:
На сьогоднішній день надзвичайно гостро постає проблема агресивних проявів у міжособистісних стосунках учнівської молоді. Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг, який можна вважати першим кроком до справжнього насильства та злочинної поведінки. Діти ж є найбільш вразливою категорією, вони соціалізуються, навчаються різним моделям поведінки, і, на жаль, булінг стає однією з таких моделей. Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній «винахід» — кібер-булінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації. В наш час він особливо популярний серед старших підлітків.Невід’ємним наслідком поширення булінгу серед учнівського середовища є перехід до агресивних дій, які носять злочинний характер, що викликає небажані негативні тенденції у функціонуванні молодіжного середовища та суспільства загалом. Тому, в першу чергу, треба проводити профілактичні заходи, а не чекати наслідків.
Благовіщення
Навесні 7 квітня відзначається Благовіщення. Селяни з особливою пошаною ставилися до нього, оскільки вважали, що «Бог у цей день благословляє всі рослини», а тому великим
гріхом було братися за будь-яку роботу. Існує повір’я, що навіть птиця на це свято не в’є гнізда. За легендою зозуля тому не має свого гнізда, що колись у цей день вила гніздо і Бог покарав її. Чимало звичаїв пов’язаних із цим святом побутувало у нашого народу. Цікавим є обряд, котрий в народі називали «Вдовиним плугом». Щорічно у цей день сільські громади, зібравшись на свої віча, вирішували хто і коли оброблятиме ниви вдовам та сиротам. Адже здавна на Україні існував звичай: першу весняну оранку починали у тих родинах, де не було господаря.
Виконували цю роботу за до толоки – колективної безоплатної праці. Вважалося аморальним, якщо хтось із односельців, знехтувавши звичаєм, раніше од вдів починав орати собі. Ця високогуманна форма засвідчує добродійство народної моралі, шляхетність суспільних взаємин простого народу, з давніх-давен навченого разом долати перешкоди.
Объяснение: