Ми вчимо історію більшу частину свого життя. Спочатку школа й університет збагачують наші знання, згодом робимо це самостійно і в залежності від бажання. Але щоразу ми знову і знову повертаємося туди, в далеке минуле нашого народу. Колись Олександр Довженко сказав: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». Це справді так. Історію потрібно вивчати, тому що це не тільки наше минуле. Це найбільша цінність, наша основа. Як можна дивитися в майбутнє, виховувати нове покоління без усвідомлення свого коріння самого себе. Адже хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього. Кожна освічена людина розуміє, що без історії Україна втратить своє значення, свій статус на фоні інших держав. Ніхто із нас не зможе пояснити, чому українці так шанують свою Батьківщину. Наш народ існує тільки завдяки тому, що його впродовж багатьох століть вимолювали, захищали й обороняли. Наперекір усім обставинам нам дали можливість вільно жити, дихати свіжим повітрям і ходити по рідній, Богом даній землі. Я вважаю, що минуле – це своєрідний досвід, який ми переймаємо від батьків, дідів, наставників. Без інформації попередників так ніколи б і не дізналися традицій, звичаїв, культури, форм поведінки. Тож, сьогодні освітяни активно піклуються про вивчення історії України в школах та інших навчальних закладах. Головною метою яких є належне освоєння знань про історичні події, які важливі для кожного з нас. Адже це неодмінно до в розбудові сильної, вільної держави, з гордою назвою Україна.
Я дуже люблю тваринок. Якось, повертаючись зі школи, побачила на подвір'ї гарного пухнастого котика і взяла його додому. Вушка в мого улюбленця завжди розкішні, проте насторожені. Мають вони форму трикутника. Якого кольору очі? Зелені, лагідні. У мене таке враження, що котик Васько завжди підсміюється — така у нього хитрувата мордочка. А як приємно його гладити! Шерсть у хитрунчика блискуча, пухнаста, темно-сірого кольору. Нагрудях та вушках білі плямочки. Лапки у котика м'якенькі, схожі на подушечки. Хвостик пухнастенький, інколи закручений бубликом. Васько любить гратися будь-чим, а найбільше — м'ячиком. Влітку гріється на сонечку на подвір'ї, а взимку — біля пічки. Я люблю тримати його на колінах і розмовляти з ним. Здається, він усе розуміє. І якщо я йому жаліюсь, горнеться до мене і лиже руки.
Н. - шістьсот девяносто Чотири
Р. - шестисот вісімдесяті (вісімдесятьох) чотірьох
Д. - шістсот вісімдесяті (вісімдесятьом) Чотири
З. - шістьсот (шестисот) вісімдесяті (вісімдесятьох) Чотири (чотірьох)
О. - шістьмастамі вісімдесятьма чотірма
М. - шестистах вісімдесяті (вісімдесятьох) чотірьох