Не можна стати великою, успішною людиною, використовуючи зло, агресію та ненависть, руйнуючи «вічні» цінності людства. треба бути добрим і привітним з людьми, які тебе оточують. тим, хто потребує цього. також необхідно постійно навчатися, самовдосконалюватися, стати висококваліфікованим спеціалістом. іноді, звісно, буває важко подолати свої лінощі, змусити себе робити те, що не хочеться, але думаю, що мета варта цих зусиль. я вважаю, що великою робить людину підтримка та любов близьких та рідних, для них ми завжди найкращі. я дуже люблю своїх батьків, бабусю і дідуся, хочу, щоб вони були здоровими та щасливими, пишалися мною. хочу, щоб у нашій родині завжди панував лад, затишок, любов, взаємоповага, підтримка. сподіваюся, що і мої однолітки не будуть забувати про моральні цінності — основу життя нашого народу. адже саме духовність відрізняє людину від тварин, підносить її над буденністю, робить великою, дає крила. пам’ятаймо заклик ліни костенко:
- Доброго дня, Ганно Степанівно! - Здрастуй, Петро! А ти чому не у школі в такий час? - Так зараз же весняні канікули. До наступного понеділка ми відпочиваємо. - Зрозуміло! Ну, канікули – це добре. Можна переробити купу корисних справ. От ти, наприклад, на що витрачаєш вільний час? - О, багато на що! Гуляю, читаю книжки, вчуся працювати на комп’ютері… - Молодець! А чи багато вам задають на канікули? - Так, задають немало. Це ж канікули посередині семестру. Ось по літературі два великих твори задали, доповідь по географії та ще декілька задач та вправ. Сумувати ніколи! - То й добре. А зі шкільними товаришами спілкуєшся на канікулах? - Звичайно! Тільки багато хто з них їде кудись відпочити. Зате потім повертаються з новими враженнями та розповідають багато цікавого! А як справи в Миколи? - Усе добре. Микола зараз на лекціях – у студентів немає канікул у середині семестру. - Справді? Це, мабуть, важко – вчитися півроку безперервно. - Мабуть, спочатку так, а потім звикають. Ну добре, відпочивай! Переказуй вітання мамі! - Дякую, а Ви – Миколі! До побачення!
