Сімнадцята година десять хвилин
Сімнадцята десять
Десять хвилин на шосту
Десять хвилин по п'ятій
Тринадцята година тридцять хвилин
Тридцять тридцять
Тридцять хвилин на другу
П'ятнадцята година п'ятнадцять хвилин'
Три п'ятнадцять
П'ятнадцять хвилин на четверту
П'ятнадцять хвилин по третій
Дев'ятнадцята година сорок п'ять хвилин
Сім сорок п'ять
Дев'ятнадцять сорок п'ять
Без п'ятнадцяти хвилин восьма
Двадцять перша п'ятдесят п'ять
Без п'яти хвилин десять
П'ятдесят п'ять хвилин по дев'ятій
Двадцята година п'ять хвилин
П'ять хвилин по восімій
Вісім нуль п'ять
Образ України у творчості Т. Шевченка
Тарас Шевченко — вірний син України. Він любив свою Батьківщину, мріяв про її свободу й незалежність. Де б він не був, куди б не закидала його доля, Шевченко завжди згадував рідні місця, прагнув швидше полинути в Україну, зустрітися з однодумцями. Його роздуми над долею народу, любов до Вітчизни, туга й печаль за нею на чужині висловлені в багатьох творах.
У далекому від України Петербурзі, в казематі в уяві Шевченка виникали картини рідного краю, він згадував вишневі садки, облиті білим цвітом, наповнені піснями дівчат. І все це відтворив у невеличкому вірші "Садок вишневий коло хати". Я вражена глибиною любові автора до народу, до природи свого краю. Не сподіваючись більше побачити Україну, він намалював чудову картину:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
На засланні всі помисли поета були звернені до поневоленого народу України. Поезія Шевченка сповнена роздумами про те, як його твори допомагають рідному краєві, як їх сприймають українці.