1.1. Синтаксичне призначення дієслова - виконувати роль присудка. 2. Заступають дієслово в ролі присудка інші частини мови, зокрема прикметники та іменники. 3. Ми свідки великої події, творці своєї нації, своєї держави. 4. Виховання - також справа державна. 5. Вміло користуватися невичерпними синонімічними багатствами граматики - мовленнєве мистецтво. 6. Постійну працю полегшує звичка. 7. Людина народжена для діяльності. 8. Праця - один з найкращих вихователів характеру.
2.1. Самозакоханий не має соперника. 2. Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна зробити погане. 3. Заздрісник - сам причина свого нещастя й сам собі ворог. 4. Жодна мудра людина ніколи не бажала бути молодшою. 5. Людський інтелект - це здатність абстрактно мислити й вирішувати проблеми. 6. Перші кроки - завжди найважчі. 7. Вільний час - це аж ніяк не солодке неробство. 8. Мовчання - це велике вміння вести бесіду.
Объяснение:
Головні члени речення - підмет і присудок.
у кожної людини є улюблені і нелюбимі мелодії, причому смаки можуть змінюватися, а залежить все від періоду життя, сприйняття і настрою. також люди по-різному сприймають стилі. комусь подобається рок, а хтось боїться від класики. однак вченим все ж таки вдалося встановити певні закономірності впливу різної музики на психічний і фізичний стан людини.
вдалося встановити таку закономірність: музика може впливати на людину, але цей вплив залежить від психоемоційного стану. якщо мелодія гармонує з цим станом, то вона вплине на людину позитивно. коли гармонія відсутня, вплив музики буде негативним, а в деяких випадках може підштовхнути і на антисоціальні вчинки.
також вченим вдалося встановити той факт, що сприйняття музики має національно-культурну приналежність. іншими словами, європеєць не завжди буде відчувати себе комфортно при прослуховуванні східних мотивів, а тривалий вплив таких мелодій може викликати у нього серйозне психічний розлад. вірно і те, що жителям азії дуже рідко до душі припадає західна музика.