На вихiдних Дмитро дивився телебачення, де собаки пригають крiзь обруч. Йому так сподобадась як жiнка весело переставляе обруч,а собаки пригають крiзь нього то в одна мiсто то в друге, i також захотiв щоб його пес Джек весело стрибав в обручi. Вiн даже старався, але нiчого не вийшло. Джек сидiв та висунувги язика вертiв хвостиком. Трiшки подумавши Дмитро крикнув
-Е iдея! Вiн знайшов у мережi iнтернет вiдео-уроки для дресеруаання собак.
Трiшки позаймавшись Джек став виконувати команди якi просив показати йому хлопчик. Песик був щасливий, що змiг зробити заажання, а Дмитрик теперь вважав себе справжнiв дресеровщиком (сорри за ошибки,у меня было это задание в 6 -5 классе, досоовно не помню, и сорри за ошибки у меня нет русской клавиатуры)
Тихо-тихо, в пахучих полях. Степи, лани, гаї усе дрімає навколо. Мир, спокій і добробут розлиті в повітрі пронизані місячним сяйвом. Цокотять по білому шляху кінські підкови, лунає пісня, котиться відлунням по стернях. Спить, розкішна Україна. Мабуть, їй сняться сни щастя. Спить усе ярки й переярки, ліски й переліски, улоговини й степи, хутори й села. Спить колисьдике, а тепер заоране поле. Яка ж ти прекрасна, рідна земле!