ответ: самостоятельная часть речи[1][2] или особая форма глагола[2] (спорно) в русском языке, обозначающая добавочное действие при основном действии. Эта часть речи соединяет в себе признаки глагола (вид, залог, переходность и возвратность) и наречия (неизменяемость, синтаксическая роль обстоятельства).
Деепричастие ― частный случай конверба. Сходные глагольные формы существуют во многих индоевропейских языках — латинском, французском, а также в тюркских, финно-угорских и других языках.
Одиночное деепричастие - это и есть деепричастие которое отличается от деепричастного оборота, т. ... деепричастия с зависимыми словами. Дееприча́стие — неизменяемая форма глагола, самостоятельная часть речи, соединяющая в себе признаки глагола и наречия. Деепричастие — это неизменяемая форма глагола, самостоятельная часть речи, соединяющая в себе признаки глагола и наречия. Одиночным называется деепричастие, состоящее из одного слова. При этом ни один член в предложении не зависит от такого одиночного обособленного деепричастия. Пример: Придя, я сразу лег в постель. Слово «придя» – одиночное деепричастие, так как оно отвечает на вопрос «что сделав?», и от него нельзя задать ни к какому слову вопрос.
Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки, схожі на тварин — лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей.А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Особливо мені до душі, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і мені стає весело на душі.Весна в місті завжди починається з того, що прибирають вулиці, висаджують молоді деревця та розбивають клумби в парках, скверах, перед великими магазинами. І люди на вулицях також змінюються. Вони яскраво одягнені, більше гуляють, навіть усміхаються частіше, мабуть, тому що погода радує теплом, світить ласкаве сонце, а головне – не треба одягати важкий одяг і взуття. Весна завжди надихає митців на створення художніх шедеврів. Як добре, що зараз кожен може взяти цифрову камеру та зробити свої чудові знімки весняної краси. Але найголовніше
Ким би я хотіла стати в майбутньому Після шкільних років ми станемо на порозі самостійного життя. Настане час визначити свої уподобання й обрати одну з доріг, на якій би можна було б якнайповніше себе реалізувати. Нелегко обирати фах. На сьогодні налічується близько чотирьох тисяч різноманітних професій. А треба обрати ту, яка приносила б людині задоволення від праці і користь людям. Я б хотіла присвятити своє життя людям: хочу стати лікарем. Чому? Тому, що найбільше диво і найдорожчий скарб у світі - це життя людини. Оберігати здоров'я і життя людей - найблагородніша справа. Професія лікаря - одна з найдавніших професій на землі. Ще змалку пам'ятаю доброзичливих, лагідних людей у білих халатах, що приходили мені на до коли я хворіла. Професія лікаря потребує пос-тійного вдосконалення, великих знань, високої майстерності; бо кожен час має свої "хвороби віку". І, на жаль, цим хворобам немає кінця. Колись лікарі навіть мріяти не могли про пересадження певних органів, а сьогодні - це реальність. Але, на жаль, людство зараз має такі хвороби, як СНІД і невідомі екологічні захворювання. І знову лікарі борються за здоров'я і життя людей. Не останню роль у моєму виборі професії відіграли література та кіно. Лікарі, медичні сестри, санітари перш за все турбувалися про життя інших людей, виявляючи при цьому свою безстрашність, мужність, вміння приймати правильні професійні рішення. Де ллється кров і гинуть люди, там першими на до приходять медики. Війни, екологічні та природні катастрофи, аварії несуть людям біль, горе, смерть. Оперативна своєчасна до медиків рятує життя людей, що потрапили в біду. У роздумах про своє майбутнє я звертаюсь саме до таких особистос тей, що раз і назавжди присягнулися словами клятви Гіпократа і не зрадили її, прагнули кожен мірою своїх можливостей служити найгуманнішій справі на землі. Я прагну стати лікарем, бо хочу турбуватися про здоров'я людей, продовжувати їхній вік, вчасно рятувати їм життя, надаючи їм професійну медичну до
ответ: самостоятельная часть речи[1][2] или особая форма глагола[2] (спорно) в русском языке, обозначающая добавочное действие при основном действии. Эта часть речи соединяет в себе признаки глагола (вид, залог, переходность и возвратность) и наречия (неизменяемость, синтаксическая роль обстоятельства).
Деепричастие ― частный случай конверба. Сходные глагольные формы существуют во многих индоевропейских языках — латинском, французском, а также в тюркских, финно-угорских и других языках.
Отвечает на вопросы «что сделав?», «что делая?».
Объяснение: