Стояв морозний день. Іскрився білий сніг. На деревах сяяв іній. Кущі також були сніжними. День був чудовий і діти вирішили зробити годівничку для пташок. Хлопці взяли дошки і інструменти і змайстрували саму будівлю годівнички. Дівчата зібрали різні корми. Діти пішли до парку. Вони повісили годівничку на міцний клен. Зробивши свою справу, діти відійшли подалі від дерева. І як тільки вони відійшли, до годівнички прилетіли пташки: снігурі, горобці, синиці... Діти мовчки гали і були дуже раді, що їхня праця не була даремною. Та найбільше раділи Миколка, Наталка та Оленка. Вони пішли додому з великими щасливими усмішками.
-Привіт) -Привіт) -Ти чому такий сумний? - Та ось, утнув дурницю... - Щось дуже погане? -Ні, не дуже, але всеодно соромно. -Так що ж ти таке утнув? - не хочу про це говорити. - Не переймайся! Всім людям властиво помилятися! - Але ж потім так неприємно та соромно! - Нічого, завжди можна виправитись. - Але це не можна виправити! - Тоді зроби для себе певні висновки і в наступний раз все буде добре! - Справді? - Звичайно! Кожна людина має право на помилку і часто ці помилки допомагають нам робити правильний вибір! - А й справді! Ти права! - Я сама не раз робила помилки і зрозуміла, що на них нам потрібно вчитись! - Дякую тобі за до - Завжди рада! - Бувай! - Бувай
І холод не страшний, коли козак молодий
Объяснение:
Холод(який?)