На краю яруги стоїть стара осика. Сучки на ній обламані, кора облізла, а в товстому стовбурі видніється дупло. Від дупла до кореневища тягнеться вузька щілина.
По осиці, дзвінко посвистуючи, бігає голубувато-сіра з білими грудьми пташка. Це повзик. У нього гострий і міцний дзьоб, а над очима проходить чорна смужка,— так, ніби він хмуро насупив брови. Що ж це повзик тут робить? Поживу шукає? Ні! Лісовий штукатур будує собі житло.
Ось він камінцем припав до струмка, а згодом повернувся від нього до дупла з грудочкою глини у дзьобику. Утоптав, вмазав глину в щілину й полетів знову до струмочка. І так кілька днів. Повзик ніби штукатурить старе дерево. Минає тиждень. Щілину майстерно замазано. Довго й старанно трудився повзик. Зате ж і хатка в нього вийшла добротна.
Я вважаю, що відпочинок є не маловажливим для людини. Всі ми потребуємо своєрідного релаксу повсякчас.Це надає змогу працювати працювати більш старанніше в пориві творчої наснаги та фізичних сил.
На мою думку, відпочинок має бути не тільки для тіла, але й для душі. Ми повинні звільняти мозок від негативних емоцій, даремних знань та іншого душевного безладу. Для когось це прогулянка по скверикам з кращим другом, для когось самотній вечір з улюбленою книгою, для когось вихід на природу з батьками. Кожний з нас індивідуальний, а отже і вподобання теж різноманітні.По-перше, це піднімить настрій та підбадьорить вас у вихорі буденних днів. По-друге, відпочинок має позитивний вплив на фізиологічний стан здоров*я. Однак слід відрізняти звичайні лінощі та потребу в релаксі. Нарешті, є люди, які зловживають вільним часом ціленапрямлено, забуваючи про власні обов*язки.
Отже, ми дійшли висновку, що відпочинок має невід*ємне в значення в житті кожного з нас. Таким чином, він несе задоволення і користь водночас.
Пройшли (що зробили?)-дієслово минулого часу.
перші (котрі?)-порядковий числівник.
травневі (які?)-відносний прикметник.
дощі (що?)-іменник у множині.