Бузок.
Хочу розповісти про дерево, яке росте у моєму дворі. Воно називається бузок.
Ще молоде, тому не дуже високе. Весною розцвітає ніжним білим цвітом. Чудовими пахощами наповнює повітря. У цю пору сидиш на лавці біля бузку, мов у чарівній казці. У спекотну літню пору бузок створює прохолоду та затишок. Взимку на гілці висить годівничка. Горобці, синички, снігурі щебечуть біля самотньої лавки.
Я люблю свій затишний двір. Невисокий бузок прикрашає його.
Горіх.
У моєму дворі росте крислатий горіх.
Колись пташка занесла плід. Він пустив корінці. Через багато років виросло дерево. Він високо піднімається над будинком. Після цвітіння завжди рясно покривається плодами. Зелені великі листочки та кульки довгий час прикрашають його.
Восени плоди чорніють і падають на землю. Діти люблять поласувати смачними горішками дерева, що росте у моєму невеликому дворі.
Яблуня.
У нашому дворі росте яблуня.
Не одна дитина виросла на його віку. А яблуня щораз цвіте та плодоносить. Весною вона вкривається великими біло-рожевими квітами. А восени дає щедрий врожай. ЇЇ яблука червоні та великі. Вони дуже смачні.
Усі у дворі з великим задоволенням смакують соковиті яблуневі плоди.
Так от послухайте. Барометр нагадує годинник. Такий самий круглий, під склом, зі стрілкою посередині. Але замість цифр на ньому написані слова: «Дощ», «Вітер», «Ясно» та «Перемінно». Стрілка і вказує, чи буде дощ, чи вітер, чи хороша, ясна погода. А якщо ні те ні се — вона стоїть на «Перемінно».
Татко забив у стінку гвіздок, а мама повісила на ньому барометр. Усі поставали навколо, дивляться: стрілка показує на «Ясно».
— Зручна штука,— посміхається татко.
Тільки дідусь не звернув на барометр ніякої уваги.
— Він мені,— каже,— ні до чого. Я й без нього знаю, чи буде дощ. У мене свої барометри на кожному кроці. Тільки дивись уважно та примічай…