1. 1.Калина(___,іменник) так(прислівник,_._._) хизується(дієслово,===) красою(іменник, _ _ _),|2. що(сполучник) байдуже(прислівник,===) їй(займенник,_ _ _) до(прийменник) всього(іменник, _ _ _) на(прийменник) світі(іменник,_._._) (Леся
Українка).
[],що(...) СПР обставинне міри і ступеня
розповідне, неокличне
1.Просте,двоскладне,повне,поширене,неускладнене;
2.Просте,односкладне,повне,поширене,неускладнене.
2. 1.Угорі(прислівник,_._._) гілля(___,іменник) дерев(іменник,_ _ _) так(прислівник,_._._) переплелося(дієслово,===) між(прислівник,_._._) собою(займенник,_ _ _), |2. що(сполучник) зовсім(прислівник,_._._) закривало(дієслово, ===) небо(іменник, _ _ _) (І. Сенченко).
[],що(...) СПР обставинне міри і ступеня
розповідне,неокличне
1.Просте,двоскладне,повне,поширене,неускладнене;
2.Просте,односкладне,повне,поширене,неускладнене.
3. 1.Часом(прислівник,_._._) Десна(___,іменник) розливалася(дієслово,===) так(прислівник,_._._) пишно(прислівник,_._._) ,|2. що(сполучник) у(прийменник) воді(_._._,іменник)
потопали(дієслово,===) не(заперечна частка) тільки(прислівник,_._._) ліси(___,іменник) ,|3.а(сполучник) й(підсилювальна частка) сінокоси(___,іменник) (О. Довженко).
багатокомпонентне,розповідне, неокличне
[],що(...),а й [] СПР обставинне міри і ступеня, сурядне
1.Просте,двоскладне,повне,поширене,неускладнене;
2.Просте,двоскладне,повне,поширене,неускладнене;
3.Просте,односкладне,неповне,непоширене,неускладнене.
4. 1.Так(прислівник,_._._) ніжно(прислівник,_._._) ллються(дієслово,===)
кольори(___,іменник) на(прийменник) плеса(прислівник,_._._),|2. що(сполучник) захід(___,іменник) у Дніпрі(прислівник,_._._) і(підсилювальна частка) не(заперечна частка) здригнеться(дієслово,===) (Т. Майданович).
розповідне, неокличне, [],що(...) СПР обставинне міри і ступеня
1.Просте,двоскладне,повне,поширене,неускладнене;
2.Просте,двоскладне,повне,поширене,неускладнене.
Дерево нагнув вітер до такої міри,що майже не поламав його так,що воно впало на дорогу.
Річку наповнила вода до такої міри,що вода виливалась з її берегів так,що затопила все біля себе.
Поле заросло до такої міри,з
що стало все вкрите кущами шипшини і глоду так,що пройти важко було.
Гідність людини- це в першу чергу її відношення до самої себе. Вона розуміє, що всяка людина цінна так само як і вона. Гідна людина вона і добра, благородна, чесна як до себе так і до інших, відповідальна. Гідна людина- це не людина яка так називається, це людина, що вміє себе вести згідно такого звання. Гідність притаманна тому, хто має певні моральні цінності, сформовану систему світогляду. Дуже часто трапляютьс яситуації коли можна показати свою гідність, а можна її десь сховати і втікти, злякатися... злякатися зробити благородний вчинок, злякатися сказати гірку, можливо, правду... Гідна людина завжди діє за законами совісті і честі. Давайте будему людьми, гідними звання гідний.
Объяснение:
Прості - і, а, але, та
Складні - ніби, якже, неначе, якби, якщо
Складені - через те що, тому що, для того щоб