Подруга пообіцяла зробити презентацію, але так і не зробила.
-Настю, ну що, як там презентація.
-Яка презинта... Ааа! Ой!
-Ти що, її не зробила?
-Та ні, ні, ти що! Просто я... я... я зробила, але в мене флешка зламалась.
-Шкода. От халепа. Що ж мені тепер робити?
-Ой вибач, мені час. Я пішла.
На наступному уроці Настя показала свою презинтацію і подруга зрозуміла що з флешкою все добре.
-Чому ти мені збрехала?
-Я?
-Так ти.
-Ой, та вона раптово... того... сама полагодилась.
-Тоді дай, будь ласка, я на перерві вчительці покажу.
-Ой, та може пізніше?
-Просто скажи мені що ти не зробила моє прохання.
-Я... Я? Я зробила... але там...
-Ех, усе з тобою ясно.
Висновок такий- говоріть правду, адже все таємне згодом стає відомим.
-Сину,а де всі гроші?
-Я...купивЯ їздив до бабусі і потратив усі гроші,вибач..
-Добре,просто сьогодні ми повинні були поїхати донеї,а ти вже це зробив,тоді залишимося вдома. Зараз я бабусі зателефоную..
-Ні,мамо, не треба...Я сам зателефоную!
-Але мені потрібно дещо спитати у неї, я тобі потім дам слухавку.
-А що ти хочеш в неї спитати?Цікаво!
-Петрику, тобу про це знати не треба,все я звоню!
Телефонна розмова:
-Привіт,мамо, а до тебе сьогодні дійсно Петрик приїзджав?
-Ні,доню,а з чого ти це взяла?
-Та просто він мені сказав,що всі кишенькові гроші витратив,на те,що їхав до тебе.
-Знову бреше,ну що ж це таке?
-Добри тоді,бувай..
Після телефонної розмови:
-Мамо,а чого ти мені слухавку не дала?
-Та просто..Де всі кишенькові гроші? Я знаю,що ти не їздив до бабусі у село,і гроші ти не витратив на автобус,кажи!
-Я на всі 50грн купив те,що ти мені ніколи не дозволяєш їсти!
-Петрику,запам*ятая: "Яка б солодка була не правда,а гіркою правда, кажи завжди правду!"
-Вибач мене...
-Добре, запам*ятай...