«ЯКБИ Я БУВ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ...» Я живу в країні, яку люблю, і мені не байдуже яким буде її майбутнє. Якби мені в житті випав шанс стати на чолі цієї держави, я б забезпечив реалізацію такої державної політики, яка покращить добробут громадян та гарантує єдність країни. Освіта дуже важлива, бо тільки освічені народи можуть рухатися вперед у своєму розвитку. Вітчизняна наука має бути визнана вищим національним пріоритетом, ресурсне забезпечення якого слід здійснювати першочергово. Приклад Ірландії, економіка та соціальна сфера якої одні з кращих у світі, підтверджує мої слова. Українська система освіти переважно спрямована на створення з учня та студента пересічної людини, коли справжня освіта замість шаблонного мислення повинна заохочувати творчий підхід та генерацію нових ідей. Вивчати першочергово слід те, що може до м бути успішними в цьому житті як-от: право, економіка, іноземні мови. Освіта повинна супроводжувати людину протягом усього життя: школа, ВНЗ, післядипломна освіта, підвищення кваліфікації. Освіта, наука та виробництво мають інтегруватися. Усі українські учні та студенти повинні бути на «Ти» з новітніми технологіями. Для цього кожна школа та кожний вищий навчальний заклад України мають бути комп'ютеризовані та інтернетизовані. Оскільки основу економіки будь-якої держави складають малі та середні підприємства слід запровадити заходи для зменшення бюрократичного тягаря та численних перевірок під час відкриття та ведення бізнесу. Держава має опікуватися формуванням підприємницького мислення серед населення та корпоративної соціальної відповідальності серед підприємців; надавати пільгові кредити для започаткування своєї справи; проводити безкоштовні курси, семінари з правових, бухгалтерських та податкових питань підприємництва; забезпечувати консультаційне та інформаційно-рекламне обслуговування новостворених підприємств. Для покращення національної єдності мають бути започатковані програми студентського та культурного обміну між різними областями України, проводитися наукові та студентські конференції, круглі столи, заохочуватися подорожі до різних регіонів України. Чим більше спільних заходів буде реалізовано, тим згуртованішою буде нація. Вжив би усіх можливих заходів для того, щоб українська мова стала справді державною. Головне – переконати молодь в тому, що наша мова не другосортна, говорити українською престижно, ця мова інтелігенції та еліти. Сформувавши належний імідж мови, через деякий час уся нація почне її вживати у повсякденному житті. Переконаний, що повна реалізація усіх вищенаведених заходів призведе до покращення добробуту народу та об'єднання країни.
Німий жебрак, старцюючий бродяга,
Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,
Прах, купа жалюгідного рам'я.
(Дмитро Павличко) [це епіграф]
На мою думку, твоя мова, подарована тобі долею, — це те, що ти любиш і мусиш зберегти для своїх дітей як унікальний Божий дар, як те, стосовно чого відчуваєш синівський обов'язок.
Є чимало переконливих аргументів, якслушність цієї думки. По-перше, енергія ко\таеться добром чи злом до тієї людини,У народі про це кажуть: як гукнеш, так і відгук __ге, слово, як і зброя, може вразити людину, завдати їй навітьбільшого болю, аніж куля або гостра шабля. Щоправда, рани,заподіяні словом, не тілесні, а душевні, але гояться вони надтоповільно.Яскравим прикладом художнього осмислення дії слова-зброїє поезія Володимира Сосюри «Я знаю силу слова». Ліричний геройцього твору називає слово зброєю щастя: воно є квіткою влюбові й штиком у ненависті. Як бачи.мо, слово — особливазброя, здатна не лише вбивати.Прикладів із життя на підтвердження цих аргументів є сила-силенна. Серед них особливо вражає своєю лаконічною суворістюстаття Кримінального кодексу України «Доведення до самогубства», яка передбачає покарання для тих, хто своїми діями абословами спонукає іншу людину до суїциду.Отже, слово є дуже сильною зброєю, здатною впливати й натого, хто Гі має, і на того, на кого вона націлена. Тому треба вмілоповодитися зі словом, навчитися скеровувати його на добро, відповідатиза свої слова, завжди добре думати перед тим, як щоськазати.