Усі висловлюють свою думку за до мови,яка складається з речень. Здавалося б, що таке речення? Сукупність слів,які ми вимовляємо?
Все не так просто. Речення потрібно ще й вміти правильно складати, інакше це буде просто набір слів не пов'язаних між собою. Якщо речення скласти не правильно нас можуть не так зрозуміти.
В школі вчать складати речення, але крім речень,потрібно підбирати правильні, цензурні слова,щоб нікого ненароком не образити. Потрібно зважати на досить не иплу кількість правил та факторів при складанні речень. Важливо також правильно вивітрити тему не багатьма реченнями,адже співрозмовнику буде легше зрозуміти кілька коротких речень ніж цілий усний твір на незначну тему.
Лиса с журавлем подружились.
Вот вздумала лиса угостить журавля, пошла звать его к себе в гости:
— Приходи, куманек, приходи, дорогой! Уж я тебя угощу!
Пошел журавль на званный пир. А лиса наварила манной каши и размазала по тарелке. Подала и потчевает:
— Покушай, голубчик куманек, — сама стряпала.
Журавль стук-стук носом по тарелке, стучал, стучал — ничего не попадает!
А лисица лижет себе да лижет кашу, так все сама и съела.
Кашу съела и говорит:
— Не обессудь, куманек! Больше потчевать нечем.
Журавль ей отвечает:
кума, и на этом! Приходи ко мне в гости.
На другой день приходит лиса к журавлю, а он приготовил окрошку, наклал в кувшин с узким горлышком, поставил на стол и говорит:
— Кушай, кумушка! Право, больше нечем потчевать.
Лиса начала вертеться вокруг кувшина. И так зайдет, и эдак, и лизнет его, и понюхает-то, — никак достать не может: не лезет голова в кувшин.
А журавль клюет себе да клюет, пока все не съел.
— Ну, не обессудь, кума! Больше угощать нечем!
Взяла лису досада. Думала, что наестся на целую неделю, а домой пошла — не солоно хлебала. Как аукнулось, так и откликнулось!
С тех пор и дружба у лисы с журавлем врозь.