Отже, на цю тему можна говорити дуже довго і я б ще багато всього зробила, для того, щоб всі жили в затишку...
Мій Шевченко, саме ти засновник української мови та першопроходчик української літератури! Нелегке життя ти прожив, але було воно прожите з честю. Важка доля, та не менш важкі думи переслідували тебе все життя. Син кріпака, ти з самого дитинства спробував що таке голод, розпач та неволя. Немало ти пережив, перше ніж почав писати... Але які твори ти писав! Навіть зараз, через стільки часу ними зачитуються мільйони людей. Хто ще зміг би так вимальовувати тяжку долю жінки? Хто став би на твоє місце? Хто написав би стільки віршів з глибоким сенсом? Відповіді нема.
Якби я був чарівником,
Не було б смутку і печалі,
Не було б зла і ворогів,
Не було б катастроф і жахів.
Ніхто б не плакав, не ридав,
Ні зла б на когось не тримав,
А сльози б щастя навертались
Від злагоди і чистоти
Не було б більше тих хвороб,
Що не дають нам жить спокійно,
Щоб був щасливий мій народ.
В майбутнє щоб ішов надійно!
Якби я був чарівником…!
Усе б на світі тільки розквітало,
Цвіло буяло і росло,
І щоб усе плоди давало.