Завдання 8-13 стосуються тексту. Вони мають по три або чотири
варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть
правильну відповідь та обведіть кружечком букву, яка їй відповідає.
Автопортрет
Сімнадцять портретів до виставки були готові. Стояли, зарамовані,
засклені, обличчям до стіни. А з власним автопортретом суща біда. Ну, ніяк
не лягав. Щоранку приходила в майстерню, щоб розпочати все насвіжо, а до вечора бачила, що «замучила» портрет іще більше. Випила міцної кави, впустила в кімнату гіркуватого, настояного на
тополях повітря й увімкнула диск Діани Кралл. Мелодія налила майстерню лагідним передвечірнім світлом. Закортіло танцювати — і вона попливла по
замацьканому лінолеуму, відкидаючи ногами рулони картону. Не відчувала
ні тіла, ні запаху фарб, не чула ні скрипу дощок, ні домагання мобілки. Потім узяла пензель і, танцюючи біля мольберта, робила бездумні ритмічні мазки. У напівсутіні, у напівзабутті.Коли диск дійшов кінця, увімкнула світло. Різонула по очах не лампа, а картина. На неї з полотна дивилася інша, нова жінка. Жінка, якою їй хотілося бути все життя (За М. Дочинцем).
8. Тип мовлення —
А опис
Б роздум
В розповідь
Г опис з елементами роздуму
(0, )
9. Стиль тексту
А художній
Б науковий
В публіцистичний
Г розмовно-побутовий
(0, )
10. Засобом міжфразового зв'язку останніх двох речень тексту є
А синонім
Б займенник
В вставне слово
Г лексичний повтор
(0, )
11. В оповіданні НЕМАЄ мікротеми
А героїні не вдається створити автопортрет
Б натхненна музикою, героїня створює задумане
В жінка взяла участь у виставці портретного живопису
Г художниця готується до виставки портретного живопису
(0, )
12. Ключовими в оповіданні є слова
А скрип, картон
Б мобілка, вечір
В стіна, лінолеум
Г автопортрет, мелодія
(0, )
13. Речення останнього абзацу поєднані зв'язком
А послідовним
Б паралельним
В комбінованим
Завдання 14 відкритої форми.
(К) 14. Напишіть продовження новели М. Дочинця «Автопортрет» (3-4
речення). Використайте складне речення з різними видами зв'язку.
Объяснение:
Українці завжди були дуже гостинними. Навіть якщо в хаті не було багато смачної їжі, гостя завжди намагалися гарно пригостити, а якщо вже було запізно, залишали переночувати. Взагалі, гостю пропонувалося все найкраще, що було в домі. І так було завжди, бо так повелося з давніх давен. А чи змінилося відношення до гостей тепер, у двадцять першому сторіччі?
Як на мене, не дуже. Звісно, я можу судити тільки з власного досвіду та по расказам друзів та знайомих, але все ж таки я можу стверджувати, що українці як були гостинною нацією, так нею і залишилися. Інша справа, що тепер заздалегідь дзвонять перед тим, як прийти у гості, бо людей може не бути вдома. Попередити про свій видит - це питання етикету, і таке правило аж ніяк не робить людей менш гостинними.
Як і раніше, нинішнє покоління українців любить як ходити у гості, так і приймати гостей. Як і раніше, ми намагаємося зробити так, щоб гість почував себе як удома. Як і раніше, добре пригостити та розважити гостя - обов'язково. Як і раніше, господарі потурбуються про те, щоб гість добрався додому без перешкод або взагалі переночував у них та поїхав додому вранці. Тому я вважаю, що гостинність як була, так і залишається характерною рисою нашого українського народу.