Одним из важнейших явлений в сфере науки и культуры в межвоенный период являлось развитие атомной физики, зародившейся в результате "революции в естествознании" в начале XX в. Английский физик Пол Дирак стал родоначальником релятивистской квантовой механики в 1926—1927 гг., действующей на основе теории, описавшей частицы с отрицательными и положительными электрическими зарядами (электроны и позитроны). В 1934 г. французские ученые Ирен и Фредерик Жолио-Кюри доказали, что радиоактивность также может являться источником позитронов. 11а основании исследований Кюри было совершено множество биологических и медицинских открытий. Структура ядра стала окончательно ясной после исследований Дж. Чадвика, открывшего в 1932 г. нейтрон. Впоследствии итальянец Энрико Ферми, бежавший из фашистской Италии в США, сформулировал цепную реакцию деления урана, а супруги Жолио-Кюри разработали схему аппарата для осуществления такой реакции. Наука приблизилась к созданию принципиально нового, атомного вида оружия. В этот период ученые научились лучше прогнозировать свойства веществ. В 1927 г. химики В. Г. Гейтлер и Ф. Лондон выполнили приближенный расчет молекулы водорода. Достижения физиков и химиков привели к активному развитию наук о земле. Геологи, занимавшиеся разведкой полезных ископаемых, получили новые приборы и технологии. Биофизики и биохимики сумели разобраться в процессах обмена веществ и строении белка и создать искусственным путем первые витамины и антибиотики. Биологи начали использовать электронные микроскопы, электрокардиографы и электроэнцсфало1рафы, рентгеновские лучи и реактивные изотопы. Химики, в свою очередь, взяли курс на создание искусственных твердых материалов с заранее заданными свойствами и структурой. Во второй половине 1930-х гг. одновременно в СССР, США и Великобритании удалось создать полиэтилен и нейлон, которые вскоре начали широко использоваться как в военной промышленности, так и в мирных целях.
Быстро развивалась астрономия. В 1918 г. ученые подтвердили, что Солнце находится на краю Галактики.
В сфере транспортных коммуникаций приметой времени стало успешное применение двигателей внутреннего сгорания и развитие тепловозов и теплоходов, в сельском хозяйстве массово внедрялись трактора и комбайны.
Объяснение:
Посеред кімнати — дубовий старовинний стіл. Він квадратовий, а столішни-ця викладена мозаїкою з елементів, зроблених із дерев різних порід. Стіл спирається на масивні ніжки. Проміж них — дерев’яні поперечки. Коли я була зовсім маленькою, я полюбляла на них сидіти. А ще у прабабці є диван. Як же не присісти на прохолодну шкіру старого дивана! У нього висока спинка із дзеркалом, полички, на яких стоять кумедні порцелянові слоники. По боках дивана — товсті шкіряні валики. Вони замінюють подушки. Я не стану описувати ані етажерку з книжками, яка стоїть між диваном і буфетом, ані шифоньєр, що розмістився у правому кутку кімнати, між вхідними дверима нком. А ось телевізор у прабабці сучасний. Від цього подарунка моїх батьків вона не відмовилася
Прагнучи збудувати нове, комуністичне суспільство, більшовики за будь-яку ціну хотіли взяти під контроль культуру. Необхідною передумовою залучення широких народних мас до неї була ліквідація неписьменності. За переписом 1920 р., в Україні нараховувалося 48 % неписьменних віком від 9 до 49 років. Тому в травні 1921 р. Раднарком УСРР видав постанову про ліквідацію неписьменності. Для координації цієї роботи було створено республіканську та місцеві комісії. Як наслідок, до 1939 р. загальний показник письменності населення віком понад 9 років зріс до 85,3 %.
Важливим завданням т.зв. культурного будівництва було також формування системи освіти. У 1920-х роках в Україні діяла загальноосвітня трудова школа 2 ступенів: І —1—4 кл. (учні від 8 до 11 років) і II — 5—7 кл. (12—15 років).