Відповідь: Г
Пояснення: замість двадцятьма чотирьома має бути двадцятьма чотирма.
Заяць їсть траву та кору дерев, для цього в нього великі виступаючі передні зуби. В нього коротенький хвостик. Мама ним подає знаки о безпеці своїм зайчатам.
Влітку, восени та навесні у зайця сіре хутро, щоб не побачили хижаки серед гілок та землі, а взимку воно біле, як сніг. Але коли хутро не може сховати, тоді захищають зайчика довгі, значно довші, ніж передні, його сильні задні ноги.
Ось такий він полохливий ,всечуючий ,всебачачий заяць.
Щасливим мене роблять деталі: щира подяка незнайомих людей на вулиці після моєї незначної до маленькі перемоги рідних; банальна, але така приємна фраза «ти мені небайдужий»; весняне сонце, яке рідко радує нас своїм сяйвом в березні. Ловлю себе на думці, що такі, на перший погляд, незначні епізоди з життя й створюють той самий стан, коли відчуваєш себе «на сьомому небі». А ще – дуже гріють душу ті приємні моменти, що трапляються випадково і неочікувано.
Намагаюсь частіше дякувати рідним і близьким за те, що вони просто є. Для мене – це думки, сказані в голос, а вони можуть, бодай на мить, щиро посміхнутись. Важливо робити щасливішим не тільки себе, а й оточуючих, бо вони є також частиною нашої життя.
А для повної гармонії мені не вистачає спокою в країні, визначеності з майбутнім, постійного тепла коханої людини… Багато чого не вистачає, але це не заважає мені вважати себе щасливою людиною. Просто треба захотіти бути щасливим.
д) дев'ятьомастами как то так