Юначе, підкажіть, будь ласка, як доїхати до обласної лікарні.
- Я можу провести Вас до тролейбусної зупинки, якщо хочете.
- Дякую, Ви дуже люб’язні.
- Ви, мабуть, уперше в нашому місті?
- Ні, але була тут дуже давно та погано орієнтуюся.
- Вам подобається місто?
- Не дуже. Багато шуму та зайвої метушні.
- Невже й будівлі на цій вулиці не подобаються?
- Будівлі дуже подобаються. Особливо старовинні.
- Так, сучасні будинки одноманітні, серед них небагато цікавого. А ось і потрібна Вам зупинка. Їхати треба п’ятим маршрутом, лікарня якраз на кінцевій зупинці.
- Щиро вдячна Вам! З Вами було приємно поговорити. До побачення!
- Бажаю успіху!
Объяснение:
Фух більше не можу
Максим - любитель гаджетів.
Микола - читач художньої літературт.
- Привіт, Максиме!
- Привіт, Миколо.
- Що це в тебе за новий гаджет?
- Це айпад. Такий класний, ти собі навіть не уявляєш! Я собі думаю: і нащо нам тепер паперові книжки, якщо є такі технології?
- Можливо ти правий, але я все-таки надаю перевагу паперовии книжкам.
- Чому? Це ж непрактично - треба купувати книжки, носити їх... Навіщо, коли є айпад? Усі книжки можна завантажити. А коли нудно, ще й пограти у якусь гру.
- Згоден, в дечому гаджети дійсно практичніші. Але мені більше подобаються традиційні книжки - у них є своя чарівна особливість. Так приємно з головою поринути у паперову книжку. А запах нової книжки! Він надихає прочитати її.
- Я, якщо чесно, не дуже люблю читати, тому мені твої захоплення від книжки невідомі.
- А я не можу собі уявити вечір без книжки з улюбленими героями, в яких втілюється відважність і бажання відкривати нове.
- Кожному своє. Можливо ти правий. Давай я тобі покажу, що можна робити на айпаді.
- Давай. Стривай, вже дзвінок на урок. Побігли, мусимо встигнути!
тихіше
Объяснение: