Прочитайте поданий текст і виконайте завдання 9-14.
1)шлю до тебе малий сей листочок,може,ним я тобі пригадаю,сею тріскою з нашого гаю,наш далекий волинський куточок.2)озовися, мій друже, до мене, твого слова не чула я з літа3)бо я прагну від тебе привіта,як дощу деревце та зелене.4)Єсть у мене ще друга.5)сюю я шлю твоїй музі,－хай вона,як зозуленька у лузі,щвеселить твого друга.
9)Дієслово в й формі наказового наявне в реченні
А)першому. Б)другому.В)третьму.Г)четвертому.Д)п’ятому.
10)прикметник у знахідному відмінку однини чоловічого роду вжитий у реченні
А)1.Б)2 В)3. Г)4. Д)5
11)Іменник у кличному відмінку однини вжитий у реченні
А)1.Б)2 В)3. Г)4. Д)5
12)прикметник із такими морфологічними ознаками:відносний,чоловічого роду
А)1.Б)2 В)3. Г)4. Д)5
13)давня форма дієслова бути вжита в реченні
А)1.Б)2 В)3. Г)4. Д)5
14)заперечна частка наявна в реченні
А)1.Б)2 В)3. Г)4. Д)5
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".