Я дуже люблю квіти, їх аромати, яскраві пелюстки. Моя улюбленаквітка — фіалка. Фіалка - символ смутку, смерті, але водночас емблема пробудження природи. Я вважаю, неможливо знайти людину, яка б не зачаровувалася красою цієї неймовірної квітки. За народним сонником, фіалка приносить радість. Вона має здатність причаровувати.
Як на мене фіалка зачаровує своїми темно-синіми пелюстками, які нагадують безмежне небо. А крізь них, немов промінчик весняного сонця, виглядають ніжно жовті пелюстки.
Вийдеш на поляну, застелену фіалками, і здається, що ти потрапив у безмежний простір весняного неба. А як приємно вдихати їхній аромат!
(Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними присудками.)
Кожен птах – підмет;
співаючи, здіймається – однорідні присудки;
свою пісню – додаток;
(до) небес – обставина.
Б) І він устав на горах перед нами - наш Київ.(Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, неускладнене.)
Він – підмет;
устав – присудок;
(на) горах – обставина;
(перед) нами – додаток;
наш – означення;
Київ – підмет.