Прочитати текст, розставити розділові знаки, у дужках після кожного
речення вказати пунктограми (відповідно до поданого переліку
пунктограм).
Перелік пунктограм у реченні
1. Тире між підметом і присудком.
2. Кома при порівняльному звороті.
3. Кома між однорідними членами речення.
4. Тире і двокрапка при узагальнювальних словах у реченнях з
однорідними членами.
5. Розділові знаки при звертанні.
6. Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях, реченнях.
7. Кома при відокремленому означенні.
8. Кома і тире при відокремленій прикладці.
9. Кома при відокремленому додатку.
10. Кома при відокремленій обставині.
11. Кома і тире при відокремлених уточнюючих членах речення.
12. Розділові знаки при прямій мові.
Перелік пунктограм у складному реченні
13. Кома, крапка з комою і тире у ССР.
14. Кома в СПР.
15. Кома, крапка з комою в БСР.
16. Двокрапка і тире в БСР.
17. Розділові знаки в складному реченні з різними видами зв’язку.
(СКОПІЮЙТЕ ТЕКСТ, ПОСТАВТЕ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ І ПІСЛЯ
КОЖНОГО РЕЧЕННЯ ВКАЖІТЬ ПУНКТОГРАМУ)
Людство зустріло початок двадцять першого століття як добу
невпевненості.
Сучасна людина досі долає силу тяжіння великих випробувань і
надій минулого вириваючись із цієї історичної гравітації вона
почувається перед майбутнім невпевнено і вразливо.
Ми бачили багато потрясінь могутність і занепад
тоталітарних ідеологій та створених ними імперій політичні
засліплення і прозріння масові захоплення і розчарування.
Ми стали свідками піднесення демократичних ідей переконань і
мрій.
Але романтичні сподівання зіштовхнувшись із реальністю швидко
перетворились на ілюзії. Слова знецінились.
У нашій країні де Радянський Союз було подолано фізично його
спадщина і досі зберігається морально і ментально.
Виявилося що люди далі й дедалі більше сподіваються на чужу ласку
а не на власні сили.
Нові економічні умови змінили країну і водночас загострили
найгірші людські інстинкти жадобу збагачення захланність і
споживацтво.
Людина дістала можливість вільно і без страху повернутися до
духовних джерел. І водночас зубожіння несправедливість і
невпевненість виплекали у суспільстві внутрішнє розчарування що
стоїть на межі з духовною порожнечею.
Падіння останньої імперії повернуло нас до засадничих істин про
будову на фундаменті закону та правди і про будівничих які
покладаються на власні сили і Божу до вищу поміч яку
відчувають совістю.
недарма говорять, що природа – наша мати. вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? світ природи багатий і різноманітний. чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! а найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину.
зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через інтернет або телебачення. але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. і на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.
але неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд, побачити високо в небі світ уже неіснуючих зірок. хтось може не погодитись, але мені здається, кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. недарма на вихідні й свята люди полюбляють бувати на природі, тому що спілкування з нею є їм відпочити, розслабитися, зібратися з силами для вирішення важливих проблем в нашому, «людському» світі.
дуже засмучує те, що люди захопившись розвитком нових технологій, часто шкодять природі. наша діяльність викликає забруднення довколишнього середовища, кліматичні зміни, вимирання видів тварин і рослин. колись це було не дуже помітно, а зараз у великих містах просто нема чим дихати. необхідно пам’ятати, що шкодячи природі, ми робимо гірше самим собі. мені дуже подобається, що в багатьох країнах люди звернули увагу на альтернативні джерела енергії та екологічні види транспорту. у цій справі неможна бути байдужим – ми маємо зберегти багатства і красу природи, тільки за цієї умови можливе й наше існування на землі.