1. Переписати, розкриваючи дужки.
1) Наче (б)(то) минуло небагато часу, наче (б)(то) особли¬вих подій чи перемін у його житті не сталося, а, дивись, він уже не колишній. 2) Така(бо) зустріч могла бути небезпечною для них. 3) Усі були скам’янілі й по¬хмурі, тільки(но) діти не могли встояти на місці. 4) Не так(то) і встати, як упасти. 5) Усе(таки) час не так довго тягнеться. 5) Він все(ж)(таки) ло¬вив себе на тому, що такий(от) розділ знає гірше, ні(ж) інший. 6) Останні слова Гордій доказав уже біля гурту і те(ж) сів на валок. 7) (Чи)мало бур так прогуло. 8) Добрий вечір або(що), вечеряла(б) — нема що. 9)Прикрашаймо(ж) землю свою, юні друзі, (що)дня, (що)години. 10)Хоч(би) артисту руки відрубали, він (все)таки творить не перестане. 11)Ти(но) краще не дуже(то) на проміння вилазь. 12)Поглянь(бо), хіба(ж) ви не взнаєте? 13)Полий цю яблуню – ад(же) вони із яблучками. 14)Нехай(же) сад всесвітній устає там, де ридала мати на руїні. 15)Брати дивувалися, яка(то) Галя гарна у чоботях, і мати хвалила те(ж).
2. Розподільний диктант. Розподіліть слова у два стовпчики: І — ті, у яких частки пишуться через дефіс; II — ті, у яких частки пишуться окремо.
Сядь/бо, ходи/но, таки/читав, будь/хто, казна/що, хто/небудь, зрозумів/таки, все/таки, пиши/ж/бо, все/ж/таки, іди/ж/но, яким/би/то, коли/б/то, так/от, тим/то, отакий/то, важкий/таки, як/от, нехай/складає, учився/б, почав/би.
Людина без мови, як птах без пісні. У світі існує безліч наук, які до сучасній людині. Але можу підтвердити без них ще можно якось обійтись, але без знання своєї рідної мови, ні як.Кожен з нас таким чином відвертается від своїх рідніх, від свого минулого, від свого народу. Людина втрачає людяність. Українска мова "герой", не зважаючи на її заборону, вона все таки дішла до нашого часу. Шануй, поважай , любі , збережи свою рідну мову. Збережи історичне минуле твоїх пращурів.
Вибачаюсь, якщо є за помилки. якщо потрібно доповниш.