У багатьох українських народних піснях дуб постає як символ незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?
А ось послухайте.
Дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років!
Ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в його чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими велетнями вони приносили жертви богам, справляли релігійні обряди. Предки наші навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.
Знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з нього хліб.
Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень.
Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок.
Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятки природи.
Объяснение:
1 квітня 2009 року виповнюється 200 років від дня народження Миколи Васильовича Гоголя, який у своїх творах прославив нашу українську землю. За рішенням ЮНЕСКО 2009 рік оголошено Роком Миколи Васильовича Гоголя.
У кожного з нас свій Гоголь: одні обмежуються шкільними знаннями, інші читають та перечитують все його життя, знаходячи все нові і нові глибини та невідомі факти… Пропонуємо вам взяти участь у вікторині «Чи знаєте ви Гоголя?». Якщо ви відкрили чи відкриєте великого письменника, або дізнаєтесь про нього щось нове ми будемо дуже раді.