Наступила холодна і люта зима. Випав білий та пухнастий сніг. У лісі стало холодно і голодно. Якось Андрійко з батьком вирушили до лісу, щоб до лісовим мешканцям. На дерева повісили змайстровані власноруч годівниці. Туди насипали багато зернят соняшника, гарбуза, пшениці, жита та інших ласощів. Птахи відразу злетілися до неї. Годіниця дуже сподобалася пернатим друзям. Зайці, які сиділи під деревом, також не залишилися без гостинців. Батько з хлопчиком принесли для них моркви. Морква була велика та смачна.Сіно, яке заготовляли ще з літа також поклали у лісі. Олень зрозумів для кого цей гостинець і відразу заходився куштувати. А Андрійко з батьком повернулися додому задоволеними. Хлопчик ще довго згадував веселу подорож у ліс.
Я Ваня и Серёжа однажды хотели полететь на Луну. Мы договорились построить ракету из досок и всяких других предметах. Мы старались и строили его и когда было свободное время,мы приходили на площадку,на которой мы строили ракету и продолжали строить.Мы старались из-зо всех сил,и через неделю ракета была готова ко взлёту.Мы решили что будет управлять ракетой,потому что мне с Серёжей было нельзя,а у Вани дедушка спит и не знает. - К взлёту готов? - Спросил я. - Готов! - с уверенностью сказал Ваня. - Взлетай! - прокричал ему Серёжа. И Ваня взлетел правда он не долетел до луны но всё равно ему это понравилось,и посадка была мягкая - в песок. :3
