Елементарно же
Просто уяви що ти прийшов зі школи і вксеряєш з родиною
Тип батя каже Ну що в кого які новини розказуйте, у мене наприклад на роботі нічого нового все по старому одні карієси та камені..
Дочка. Ну а на що ти надіявся коли вчився на стоматолога?)
Батя. Та так..
Син. А в мене сьогодні все чудову в в школі я 12 з укр мови отримав! А знаєте за що? За те що у Оленки списав! Хахаха
Мама. Синку так не добре. Ти ж вчишся не для оцінок а для себе, повір тобі знання знадобляться у майбутньому, да хоча б на ЗНО, Там вже ти не спишеш.
Син. Спишу спишу я майстер свого діла!)
Дочка. Ні, Макс не спишеш, я здавала, і це нереально адже там все дуже серйозно.
Син. Ну всерівно це у мене буде аж років через 4 , рано про це думати)
Батя. Ну потім не жалівся що ми тебе не попередили. Ну а в тебе що в університеті доць?
Дочка. Та все гаразд теж відмінну оцінку отримала, та от тільки за свої знання а не просто так) а ще записалась на курси самооборони, в місті таке робиться! Стільки крадіжок і вбивсв, то я краще перестрахуюсь.
Ну кароч і так далі там шо б мами ще про ту тему що вбивства в місті можна поговорити ну кароч початок є. Ну або если маленький нада то можна і цільки це.
Він щодня приходить до нас — рум’яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен — бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг… І все-таки хліб.
Якщо на столі немає хліба — на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб — то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб — батечко, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. Спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь.
Хліб супроводжує нас усе життя — від народження до глибокої старості. У всіх народів він святий. Хліб берегли, на його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. І щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: «Отче наш, хліб наш насущний дай нам днесь». І цю молитву батьки заповідають нам, а ми — нашим дітям. Бо хліб безцінний. Ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля.
І щоб зорати поле, теж потрібен хліб. І щоб розбити ворога. Щоб перемогти і вистояти. Скрізь хліб, хліб, хліб. А без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя.
Людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міста, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення.
Знати ціну хлібові, вміти його економити, бути бережливими і дбайливими господарями — це головні питання суспільства. Ось чому питання про хліб лишається у нас головним.
Ось таким є він — хліб. Його величність Хліб. То ж давайте ставитися до нього завжди з шаною і повагою. Не шкодуймо дати скибку хліба голодному. Хліб у світі — найголовніше, він — життя. І може, хтось із моїх ровесників стане кондитером чи пекарем і даруватиме людям хліб:
Як їсте ви паляниці,
Калачі смачні їсте,—
Не забудьте уклонитись
Хліборобові за це!