ответ: 1) а 2) в 3) в 4) в 5) б 6) а 7) тут не знаю, не обижайся)) вопрос, просто, поставлен некорректно... 8) Кажуть, страус ховає голову у пісок. Люди кажуть про неї добрі слова. 9) Осінню вологим падолистом дихнув на подорожніх вітер. Це він, напевно, підігнав їх, заохотив іти швидше. До вечора вони повинні дістатись дому. Там на них чекає тепло, затишок, радість зустрічі. 10) Пробач мені, пісне, непрохані сльози! Пробач-присудок, пісне-підмет, непрохані-означення, сльози-додаток, мені-додаток
Объяснение:
Це було приблизно о 20 годині, віяло холодним повітрям. Це був останній місяць літа. Ми з хлопцями шукали собі пригод на голову. Аж раб том ми побачили краски, якими малюють на стінах графіті. І тут я запитав: «Ви думаєте про те що і я?» і всі як хором відповіли: «так.» Ми розмалювали найближчу до нас стіну. Це було вже у вечері, тому ніхто не зрозумів на чиїй стіні ми намалювали різні пакощі. Наступного ранку ми пішли збиратися біля спорт-майданчику, щоб обдумати наш план розваг на цей нелегкий день. Аж раптом до нас під‘їхала машина вчительки з біології, яка нас чемно запитала: «Хлопчики, а ви незнаете хто розмалював нашу стіну»? Всі мовчали. Аж тут Сергійко твердо сказав: «Ні! Не знаємо!»
Тих пригод, я ніколи не забуду!
Объяснение: писал сам, так что строго не судить) хорошего дня!)
Дон Кіхот завЕршив Усі прИготуваННя до лицарСЬкої подорожі але не бажав відкладати на далі здійсненНя своїх намірів,тому нікому не казав про цей задум. Він удосвіта вбрався в панцИр,сів на коня. Росінанта надів на голову шолом,настромив на руку щит,узяв списа і виїхав за ворота будинку. Лицар був страшеННо задоволеНий,що так вдало почав сдійснювати свої бажаННя. Та не встиг Дон Кіхот виїхати в поле,як через деякий час пригадав,що його не висвЯчено в лицарі. Тому не мав права піднести зброю на будь-якого шляхетного суперника. Ці думки мало не змусили мандрівника залишити такий бажаНий намір. Але згодом він вирішив що його зможе висвятити перший,хто зустрінеТЬся на шляху. На цьому Ідеальго заспокоївся і поїхав дорогою,яку вибрав навмання. Так Дон Кіхот мандрував увесь день,а надвечір стомився і зголоднів.Ідеальго почав роЗдИвлятися навкруги,щоб потупбуватися про себе та коня. Недалеко від шляху,він помітив корчму та вирішив поїхати до неї . Нашому шукачу пригод вона нагадувала замок з чотирма баштами і блискучими дахами над ними.