Мій обов’язок перед природою. Живучи в наш складний час ігаючи за життям свого народу й усього людства, я часто замислююсь, що чекає на всіх нас у майбутньому.
Інколи мені здається, що на людство чекає прекрасне майбутнє. На землі не буде більше великих воєн, завдяки досягненням науки і техніки, людство назавжди очистить планету від усього сміття, яким воно заповнювало її протягом кількох століть. Усі люди будуть жити в гармонії з навколишнім світом і природою.
Ми всі у боргу перед природою. Важливо поважати свою матір-землю. Ні в якому разі не допустити цілковитого знищення усього живого на ній. Бо, коли це станеться, ми, люди, теж зникнемо, і наш обов’язок зараз — не допустити цього.
Не допустити хоча б того, що цілком і повністю залежить від нас і називається людським чинником.
З уроків географії ми знаємо, що природа — це безкраї степи, на яких дозріває зерно нового врожаю. Це могутній Дніпро з тихими затоками та довгими вітами верб. А навесні цвітуть і милують око молочно-білі сади. Не можна навіть дібрати слів, щоб розказати про все, що відчуваєш.
Объяснение:
1. Запорозька Січ стає місцем, де формуються воєнні таланти ,де гартуються сталеві характери, де запалюються патріотизмом серця ,де сповнюються ненавистю проти всякого гніту (О. Опанович). [],де(...),де(...),де(...),де(...) обставинне місця
2. Козаки обирають наказним гетьманом Івана Богуна, який уживає всіх заходів, щоб перетворити козацький табір на неприступну фортецю (І. Лисенко). [],(який...),щоб(...) означальне, обставинне причини
3. Дослідники давніх часів Русі вважають,що волхви досконало володіли бойовим
мистецтвом, яке містило в собі ті елементи, які ми сьогодні можемо побачити в боротьбі самбо, ушу, карате (М.Слабошпицький). [],що(...),(яке...),(які...) з'ясувальне, 2 означальні
4. Знаємо тільки ,що автор книжки походить із знатного козацького роду ,і що він одержав прекрасну освіту (М. Слабошпицький).
[],що(...),і що(...) 2 з'ясувальні
1 Селяни i робiтники вони, i теперь не дужi були схожими на воiнiв.2 Я прийшов до тебе, як до громодянина. 3 . I пiсля цього перед хитнулися ,розходячись у рiзнi сторони двi дороги. 4 . До краю збуджений, вiн стояв бiля входу в печеру. 5 . В ïï поведiнцi було багато незрозумiлого, навiть дивного. 6. Край шляху ,в долинi догораэ вогнище.