ОЧЕНЬ НАДО
ЗАВДАННЯ 1.
Розставте в реченнях розділові знаки і визначте відокремлені члени речення, підкресливши їх.
1. А я іду вперед веселий та щасливий нові світи для людства відкривать.
2.Долаючи перешкоди та вирішуючи самотужки проблеми ти стаєш набагато сильнішим.
3.Час невблаганний вічний двигун все розставляє на свої місця.
4.На світі знайдеш все крім рідної матері.
ЗАВДАННЯ 2.
Знайдіть у реченнях уточнювальні прикладки.Розставте розділові знаки.
1." Вітька+ Галя або Повість про перше кохання" В. Чемериса -- це останній твір, який вивчається за програмою 8 класу.
2. Цикорій тобто петрові батоги широко вико-
ристовується в народній медицині.
3. Установіть відповідність у визначенні відокремлених членів речення. Не переписуйте речення.
А. А там ,за сивою горою, зоріє Українонька
моя.
Б.Ногами людина повинна вростати в землю своєї Батьківщини, очима оглядаючи цілий світ.
В.Мудра природа, цілюща і одвічна ,все створила мовчки, для нас залишила патент на балачки.
Г.Знайшла в пилу золочену підкову -
несправджений старокозацький герб.
Д.Споконвіків цінували українці людські чесноти, особливо працелюбність , розум і чесність.
1.Додаток.
2. Означення.
3. Обставина.
4.Прикладка.
5.Уточнювальна обставина.
4. Зробити синтаксичний розбір речення.
Турботу матері, піклування батька, і цвіт калини біля вікна , і спів солов'я - усе пронесу я через життя, бо це -- мої обереги.
Одного разу посадили великий новий ліс: дуби, липи, берест. Росли саджанці повільно, а бур’яни між ними – швидко. Не давали вони маленьким деревцям вирости, піднятися. Не знали люди як бур’янів позбутися. От і старший лісник порадив посадити поміж дерев берізки. Вони, мовляв, ростуть швидко і знищать бур’яни, бо залишать їх без сонця. Так і зробили. Через кілька років підросли берізки, знищили геть усі бур’яни, але й іншим деревам не давали росту, заступали їм сонце. Вирішили зрубати берізки.
Був ясний, сонячний вересневий день. Послали бригаду лісорубів. Берізки з білими стовбурами, золотистими листочками на тлі яскраво-синього неба були такими гарними! Зупинилися лісоруби, завмерли від краси. Не піднялась рука з сокирою вчинити розправу над деревами. Розміркували, що можна інші деревця пересадити на окремі ділянки. І досі росте білокорий березовий гай, даруючи людям насолоду.
Гарна береза, та все ж наймальовничіша вона восени, коли кожний її листочок виблискує, наче виграє на сонці. Недаремно ж кажуть «Золота береза».