Я вдячний матері за те…
Мати – це безмежне слово, і для кожного з нас воно означає найріднішу людину.
Всім нам мати дає життя, вона відкриває перед нами весь світ, сповнений любові і добра.
Ще змалку мама для нас є найпершим і найближчим другом і порадником. Завжди до в біді доброю порадою, вислухає в лиху годину. Скільки можна ніжних слів сказати про найріднішу людину. Мені подобається, коли вона весела, життєрадісна. Я вдячний матері за те, що з'явився на цей світ, пізнав його. Вона відкрила переді мною безмежні стежки, дала настанову щодо вибору правильного шляху в житті. Головне – правильно скористатись материнськими порадами і обрати потрібний напрямок.
Я вдячний їй за те, що вона робить. Я дуже люблю свою маму.
У росах, у громах, у зелених буйнощах левад народився ранок. Увесь край світився могутніми соняшниками, що розверталися своїми тугими коронами для цвіту. Їхнє вбрання було густим, пишним. Жовтогаряче прядиво на тлі темно-зеленого листя вбирало очі. Земля ніби прагнула виявити найбільшу щедрість - порадувати людей усім найкращим, що тільки може їм дати. "Яка краса!", - так і рвалося з вуст. Левади вабили яскраво-зеленою прохолодою, блищали ставки, розкинули пишні шатра верби. Біля ставка біліла калина. Важкі кетяги квітів звисали до самої води, змагалися в красі у тихій задумі, губили пелюстки й перешіптувалися з вітром.