Внашому житті кожен намагається крокувати власною стежиною! адже,у сучасному світі багато розчарувань,з якими найчастіше стикається молодь.для того ,щоб не покинути свій вірний шлях,ми повині мати велику силу волі,виробити в собі сильний характер,не зупинятися перед труднощами,не боятися перешкод,а вперто крокувати стежиною до своєї мети,кувати так би мовити своє щастя! і я мабуть,візьму в самостійну дорогу девіз життя франка: "працювать,працювать,"адже саме праця формує і виде нас на правильний шлях. я зможу довести тим,хто в мене не вірить ,що у житті я досягну успіхів і стану щасливою людиною крокуючи власною стежиною!
Чому важливо оберігати рідну мову від забуття? рідна мова — це невід'ємна частина рідного краю. це душа народу. звуки рідної мови чує й сприймає дитина ще з колисковою, яку співає їй мати, і є мова дитину протягом усього життя. ніжна й співуча, вона звучить у серці кожного з нас. і хоч протягом усієї нашої історії вона зазнала чимало утисків, все ж неухильно пробивала собі шлях до визнання. але скільки негод довелося їй витримати! закривалися школи з українською мовою навчання, її було практично витіснено з галузі науки і техніки, вищих і середніх навчальних закладів, з багатьох державних установ, вона майже перестала звучати в містах. довгий час українська мова вважалася «мужицькою», «непрестижною». усі ці деформації суспільно-політичного життя до падіння всього українського, передусім мови. а багато хто з українців, будучи лакеями за натурою, відмовлявся від рідної мови. але забути рідну мову — це все одно, що забути рідну матір, яка виростила й викохала тебе. кожен знає, до чого веде руйнування чи заперечення рідної мови. це деградація, виродження, занепад. тому люди завжди берегли цю живильну криницю — мову, з якої черпали силу для духовного здоров'я і наснаги я вважаю, що кожна людина, як справжній патріот своєї країни, повинна берегти й шанувати цей великий скарб — рідну мову, бо в ній наша велич, наше безсмертя.
