Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.
Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Три тополі, височать у полі - вибирають собі весняну барву. Дивишся у небо, а там двоє - журавель і журавочка. І так гарно і легко кружляють, немов би танок якийсь водять. Розтанув на водоймах твердий лід. А хороші діти садять дерева і підливають. Білять вапном, щоб шкідники не вилазили на них і не завдавали шкоди.
Коли юннати це зроблять, то буде дуже добрий урожай. Мені дуже подобається ця пора року - барвиста, весела, духмяна і запашна весна! А вам?
Здоров"я - це найдорожче з усього, що ми маємо. Було б логічно стверджувати, що ми всіляко прагнемо його зберегти та поліпшити. Але чи це так насправді? Що ми вкладаємо у слова "земле барвінкова, дай мені здоров"я"? Чи усвідомлюємо ми взагалі всю глибину і значущість цих слів? Ми просимо здоров"я у землі, тобто у природи. Але я не впевнений, що ми маємо на це право, що ми любимо і цінуємо її достатньо для того, щоб вона відповідала нам любов"ю та турботою. Ми спустошуємо, виснажуємо, забруднюємо землю замість того, щоб прикрашати її. Замість посадити нові ліси, плодові сади, влаштувати затишні парки люди вважають за краще збудувати на місці вирублених дерев нові житлові райони. Колись, не так вже й давно навколо нашої столиці буяли зеленню сади та ліси, річки та озера вабили до себе кришталево чистою водою. Натомість зараз ми маємо забруднені водойми, вода яких отруєна хімікатами, захаращені пластиком залишки лісу... Про здоров"я за таких умов можна тільки мріяти. Отже, перш ніж просити його у землі, слід добре подумати: а що саме ти зробив для своєї матінки-природи? Ти свідомо не користуєшся пластиковим посудом та пакетами, не викидаєш будь-де використані батарейки, ти вирощуєш дерева, прибираєш залишки чужих "пікніків" у найближчому лісі... Тоді ти маєш моральне право просити здоров"я у землі, і вона тобі його обов"язково дасть.
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру. Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.
Відповідь:
Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.
Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Три тополі, височать у полі - вибирають собі весняну барву. Дивишся у небо, а там двоє - журавель і журавочка. І так гарно і легко кружляють, немов би танок якийсь водять. Розтанув на водоймах твердий лід. А хороші діти садять дерева і підливають. Білять вапном, щоб шкідники не вилазили на них і не завдавали шкоди.
Коли юннати це зроблять, то буде дуже добрий урожай. Мені дуже подобається ця пора року - барвиста, весела, духмяна і запашна весна! А вам?
Пояснення: