Виводить мама дивним писачком
по білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
із цибулиним золотим узваром,
з настоями на травах і корі,
на веснянім і на осіннім зіллі –
і писанка оранжево горить
у філіграннім сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
то вже дзвенить, як згусток сонця,
буяють буйно квіти у росі,
олені бродять в березневім соці.
І стилізовані сплітаються сади
у маєві густих обрамлень,
мереживом найтоншим мерехтить
геометричний космацький орнамент.
І я поплив у світ дитячих мрій
на білі колискові оболоні…
Котились писанками ізгори
ясні сонця у мамині долоні.
У сучасному світі людина має можливість повною мірою задовольнити всі свої базові потреби, для цього не потрібно величезної праці або непосильних зусиль. У той же час людина залишається людиною, вона не може просто так сидіти на місці, проживати своє життя і спокійно доживати до своєї закономірної смерті. Кожному необхідний сенс, призначення, щось велике, до чого можна прагнути. Але на шляху до великого успіху кожному потрібні невеликі стимули, зазвичай такими стимулами бувають перемоги. Перемога дає людині можливість нетривалого, але все-таки тріумфу, вона доставляє приємні моменти в житті. Але потрібно розуміти, що перемога однієї сторони означає поразку іншої сторони, тому, щоб перемогти, обов’язково необхідно бути сильним .