Вставити пропущені орфограми та розставити розділові знаки.
1.Весна постукала в прозорий кр..шталь вікон і торкнувшись серця лоскітливим подихом травня не/втримно поманила взамріян..ий гай. 2.Через вікно заз..рнув клапоть неба пр..сипаний срібним пилом. 3.Налякані страшним явищем природи птахи кружляли над своїми гніздами. 4.Хмари зав..рували закипіли і вирушили в/перед опускаючись усе нижче. 5.Посланець встав і об..р..жно ступаючи перейшов ч..р..з кімнату. 6.Річка зв..ваючись губилася в зелених шатах. 7.З/верху гори відкриваєт..ся чудовий кра..вид. 8.Що/б у/літку не/вродило те в/зимку не/завадить. 9.Як/що хочеш ти добро зробити зроби його якнай/швидше. 10.І все/таки не/легко буть собою. 11.Книж..чки м..р.жаю та начиняю/таки віршами. 12.О як/би то я міг пов..рнути не/повторною юність мою.
Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе. Оксана Пахльовська
Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. Іван Огієнко
Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом. А. Мокренко
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. Ліна Костенко
Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. Іван Огієнко