Державна мова — закріплена традицією або законодавством мо-
ва, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та ді-
ловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у
державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв’язку та інфо-
рматики.
У Конституції України, прийнятій Верховною Радою 28 червня
1996, зафіксовано:
«Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забез-
печує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх
сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист
російської, інших мов національних меншин України... Застосування
мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається за-
коном»
Объяснение:
Думаю этого хватит
Хмари,які з'являлися потім, було послано для того,щоб підкреслити його незвичайну,трохи виблідлу синяву і щоб посилати на землю срідбне сяйво.
хмари - підмет() , іменник
які -означення(хвиляста лінія),займенник
з'являлися - присудок(дві риски), дієслово
потім - обставина(_._._._.), прислівник
було послано підкреслити - складний присудок(дві риски), було-дієслово,послано-прислівник,підкреслити-дієслово
для-прийменник(не підкреслюється)
для того, щоб-сполучник
його - означення(хвиляста),прикметник
незвичайну-означення(хвиляста),прикметник
трохи - обставина(-.-.-.-.),прислівник
Не можна ходити по рідній землі не чаруючись мелодійною
мовою виплеканою народом у віках. Виплеканою подарованою нам на віки вічні, щоб берегли, щоб леліяли, щоб розвивали далі ,
милуючись нею щодня.
Безперечно слова можуть об'єднувати та роз'єднувати, але та
сила, котра єднає у стократ дужча. Усього на всього одне слово
вчасно промовлене часто може змінити все. У нашого народу
немає скарбу більшого ніж його рідна мова ніжна й солов'їна.
І коли є загроза хоч дещицю цього скарбу втратити нас проймає
тривога. Як матір за рідну дитину, як господаря за чистий лан
дбайливо ним оброблений. Маємо зробити все для того, щоб
не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде
з давніх давен у наші дні.
Слова - це ті ж зернини посіяні в родючу землю, це хліб наш
насущний без якого немислиме саме життя.
Слова - це крила ластівки. Вона їх не почуває, але без них не
може злетіти. С покон віків слова сказані й не сказані живуть у
душі народу даючи йому силу.
Свято української мови це ствердження життєдайності
рідного народу, його безсмерття в майбутньому.