Акровірш: У мандри я хотів піти Країну сонячну шукати Роками можна так блукати А так її і не знайти ЇЇ - найкращу батьківщину Не треба по світах шукать А лиш любити Україну... Акровірш: Майже кожної години Авжеж майже всі родини Мають дітям споминати Адже найрідніша мати Акровірш: Можем ми сказати знову Отакая наша мова ! Вірш та проза ті співочі Аж читай їх хоч до ночі ! 1Загадка: Вдень мовчить, в вночі кричить (Сова) 2Загадка: Зелені їжачки Почіплялись за гілки. Хто зірветься з деревини, Той колючу шубу скине. (Каштан) 3Загадка: У вінку зеленолистім,у червоному намисті Видивляється у воду на свою хорошу вроду.(Калина) 4Загадка: Влітку відпочивають, взимку дітей катають.(Санчата) 5Загадка: Росте вона зимоюДонизу головою Тонеькою, Прозорою, Біло-голубою.(Бурулька)
Можна скласти такі речення з лексичними помилками: 1. Таким чином, література – скарбниця мудрості. («таким чином» – калька з російської, замість цього доцільно вживати «отже») 2. Антон, прикинь, нам на завтра задали прочитати цілих сто сторінок! («прикинь» – слово-паразит; замість нього можна сказати «уяви») 3. Сьогодні відбувся перший дебют молодого Іванка на сцені. (словосполучення «перший дебют» вживати не можна, адже дебют – це перший виступ. Правильно: «Сьогодні відбувся дебют молодого Іванка на сцені».) 4. Під час атаки на вороже військо наших солдат зрадив зрадник. (відбувається повторення спільнокореневих слів зрадив і зрадник; можна замінити на одне слово – зрадили) 5. Мова письменника була насичена словами його рідної місцевості та діалектизмами. (діалектизми – це і є слова певної місцевості, тому варто вживати або словосполучення «словами його рідної місцевості», або «діалектизмами»)
туманний старанний недосяжний тьмяний вагонний безіменний здоровенний буквений буденний сонний корінний незрівнянний довгожданий
Объяснение: