Інтерв'ю з Ліною Костенко.
- Доброго дня, Ліно! Я дуже щаслива, що маю змогу брати інтерв'ю у такої відомої особи, як ви!
- Мені дуже приємно це чути. Які питання ви б хотіли у мене запитати?
- Увесь світзнає про Вас, як про мужню та сильну жінку, яка пережила страшні часи війни та голоду. Що вам надавало сил пережити такі страшні події?
- Єдине що мене надихало це письменництво. Попри заборону на літературу, я все одно писала без упину.
- Такі героїчні вчинки свідчать про тільки про те, як сильно ви любите творити й писати. Нам відомо, що в дитинстві ви мріяли стати льотчицею, це правда?
- Так, бажання було настільки сильним, що я змайструвала собі саморобний парашут із старої маминої парасолі та простирадла, піднялася з ним на горище і стрибнула. Тоді я ледве не загинула, тому з мрією дитинства було покінчено.
- Дивлячись на цей вчинок - видно, що з дитинства ви були сильною людиною та йшли за мрією через будь-які перешкоди. Ви - неймовірна! Дуже дякую Вам за інтерв'ю.
- Взаємно, до побачення.
-На все добре.
Н.в. - три тисячі сімсот шістдесят п'ять кілометрів
Р.в. - трьох тисяч семисот шістдесяти (шістдесятьох) п'яти (п'ятьох) кілометрів
Д.в. - трьом тисячам семистам шістдесяти (шістдесятьом) п'яти (п'ятьом) кілометрам
З.в. - три тисячі сімсот шістдесят п'ять кілометрів
О.в. - трьома тисячами сьомастами (сімомастами) шістдесятьма (шістдесятьома) п'ятьма (п'ятьома) кілометрами
М.в. - (на) трьох тисячах семистах шістдесяти (шістдесятьох) п'яти (п'ятьох) кілометрах
! Примітка: не можна змішувати паралельні форми, наприклад: шістдесяти п’яти, шістдесятьох п’ятьох (а не «шістдесятьох п’яти»).