Привіт! Як справи?
- Доброго ранку! Нарешті зустрілися, сто років не бачилися! В мене все добре. Як ти?
- У мене теж все гаразд.
- Куди підемо?
- Можна у кіно, парк чи кафе. Тож обирай.
- Тоді я пропоную спочатку прогулятися до парку, а пізніше можна буде відвідати одне затишне кафе.
- Ну, то добре, ходімо вже. Розповідай, як твої успіхи у навчанні
- Усе добре, потроху просуваюся.
- Як не дивно, але в мене теж саме.
- Тож усе, як завжди.Ого вже 13 година мені потрібно йти!
-Куди?
-Ми з мамою йдемо у кіно.
-Я сподіваюся що ми ще зустрінемося.Бувай!
-Бувай!
Змалку треба шанувати рідну мову, навчаючись від батька й матері, від бабусі і дідуся отого мовного багатства.. Діти дошкільного віку повинні знати щонайменше дві-три тисячі слів. У вашому ж віці цей запас має збільшитись принаймні в пять разів. На жаль це буває не завжди.
Від чого йде оця мовна бідність? Від того, що учні на жаль мало читають. Запам'ятайте, ви повинні читати в три, в чотири рази більше, ніж рекомендує шкільна програма. Книга — то джерело знань. Ще давні єгиптяни говорили: «Ти повинен звернути своє серце до книг». А великий римський трибун Цицерон сказав: « Дім, у якому немає книг, подібний до тіла без душі».
Можна багато навести мудрих слів, сказаних великими людьми. Так скажімо Декарт писав: « Читання книги — це ніби розмова з найкращими людьми минулих віків». Тарас Шевченко говорив: «Книги для мене необхідні, як хліб насущний».
Література за висловом Горького наповнює ідеї плоттю й кров’ю. Знання літератури безсумнівно тісно пов’язане з моральним вихованням людини, відбиває її духовний світ.
Книга таїть у собі мудрість для багатьох. Найкращі книги стали безсмертними, вони увійшли в скарбницю світової культури, в них мудрість і краса, глибина людських переживань і поклик до щастя. Книги як писав мудрий Айбек збирають перлини людської мислі і передають їх нащадкам. Ми підемо в землю, а книги збережуться навіки.
Література вчить нас жити, дякуючи тому, що сприйняття художнього образу пробуджує в нас естетичні й моральні почуття в їхньому тісному єднанні. Читання художнього твору — своєрідний творчий процес: учень, який читає літературний твір, наповнює слово пристрастю свого серця.
Объяснение: